Калуський мандрівник Олександр Тутов підкорив чергову вершину — цього разу французький Монблан.

Надаємо, що Тутов — мандрівник з Калуша, що перетнув безліч кордонів, побував у понад 40 країнах світу та зібрав чималу колекцію слонів. Минулого року калушанин підкорив Ельбрус та Казбек, цього літа — побував на Монблані, пишуть “Вікна”.

Монблан — кристалічний масив і однойменна вершина у Грайських Альпах (Західні Альпи), на кордоні Франції та Італії, найвищий шпиль у Західній Європі (4808,73 м). Довжина масиву 50 км. Площа зледеніння — понад 200 кв. км, великий льодовик Мер-де-Глас. Центр альпінізму, який ще називають Білою горою. Під Монбланом прокладено автомобільний тунель завдовжки 11,6 км, що з’єднує Францію з Італією.

Читайте також: Івано-Франківськ отримав нагороду за ініціативність у сфері туризму

Олександр Тутов ще обіцяє розказати про сходження, а своїми враженнями поділилася учасниця експедиції Олеся Божицька:

«Прогноз погоди обіцяв шторм, отже часу на акліматизацію у нас було. Підвечір ми стали табором на 3800 м, звуки грому і блискавки супроводжували наш “сон”. Через чотири години, о другій ночі, «дискотека» полетіла далеко на горизонт, а ми пішли штурмувати Монблан. Знову крутий схил, перила, паніка. Я лізу перша, щоб організувати іншим страховку. Далі нічний гребінь, по обидва боки прірва — весело”, – згадує Бжицька.

За словами Олесі, десь на висоті 4100 метрів вона відчула, що її починає накривати: крок уповільнюється, сили покидають, серце пробиває груди.

Спускались до табору учасники експедиції близько трьох годин Вже перед табором їх застав сильний град. Погода і втома затримали учасників сходження на льодовику ще на ніч.

“А льодовик же кожного дня трансформувався — могли обпасти снігові мости! Ми підірвались о четвертій ранку, щоб застати цупкий сніг. Це було правильне рішення. Льодовик трохи змінився: стежка стала ледь помітною, мости схудли, беспечні проходи засипало градом. Три години долали тріщини до притулку. Після такого страшного льодовика, спуск по нічним скелям здався нам дрібницею. Гора не хотіла нас відпускати – поливала нас дощем, била блискавками. Морена забрала останні сили. В той день ми скинули 2500 метрів і вже на кривих ногах дійшли до авто. Експедицію офіційно завершено”, – розповідає жінка.