Як не дивно, але фахівців саме цієї чи не найбільш поширеної професії гостро потребує наше військо. Про це йшлося на брифінгу в обласному військовому комісаріаті, який провів в. о. обласного військкома полковник Юрій Верановський.

   Власне, на ньому було розглянуто три питання, кожне з яких торкається інтересів багатьох прикарпатських родин. Почнемо з того, котре одного разу наробило найбільше ажіотажу. Йдеться про те, що демобілізованих з четвертої хвилі раптом почали призивати на військові збори. Більшість була переконана, що чоловіків і синів знову забирають на війну, повідомляє газета Галичина.

   Насправді ж, як роз’яснили на брифінгу, йдеться про формування військового резерву згідно з відповідними законодавчими актами. Власне, у всіх країнах світу є таке поняття, як військова служба в резерві. В Україні її було запроваджено з 2006 року.

   Як роз’яснили на брифінгу, служба у резерві загалом добровільна. З охочими укладають контракт на три або п’ять років. Резервістів час від часу викликають на збори в частину, до якої їх приписано. Проїзд безплатний, виплачують добові, а за підсумками року — ще й грошову винагороду. Зрозуміло, що за працюючими зберігають їх місце роботи та зарплату, яку держава компенсує працедавцеві. Але це, так би мовити, загальний військовий резерв. А наразі у нас на підставі Указу Президента від 18 травня 2015 року “Про внесення змін до Положення про проходження громадянами України служби у військовому резерві Збройних сил України” формується військовий оперативний резерв першої черги. Саме під нього потрапили демобілізовані четвертої хвилі, і в цьому разі їхньої згоди на зарахування до резерву ніхто не питав. Це було зроблено в обов’язковому порядку.

   Армії важливо не втратити тих, хто має бойовий досвід, — зазначали на брифінгу.

   За останніми даними, внесок Івано-Франківської області можна проілюструвати такими цифрами: з початку цього року контракт зі Збройними силами України уклали понад 700 осіб. Вже у другому півріччі стати професійними військовими захотіли близько 200 прикарпатців. Власне, правильно було б написати: відібрано таку кількість добровольців. Бо охочих було більше, але є відповідні критерії, передусім — здоров’я. Серед контрактників традиційно є ті, хто воював на українсько-російському фронті. Нагадаємо, що з травня демобілізовані бійці, які уклали контракт, можуть вже без навчального центру їхати в свої частини. Контрактники самі визначають, в яких частинах мають намір проходити службу.

   Систему заохочень розробили й органи місцевого самоврядування. Наприклад, в Галицькому районі особі, яка йде на контрактну службу, місцева влада виплачує 10 тисяч гривень, а у Верховинському районі доброволець, власне, його родина, може отримати 5 з половиною кубів лісу. Що для кого більш актуальне.

Армії потрібні фахівці різних спеціальностей. Правда зараз з’явилася ще потреба в операторах безпілотних літальних апаратів — так званих «дронів». Саме завдяки контрактникам військові обійшлися без чергової хвилі мобілізації.

   Як уже зазначали, чергової хвилі мобілізації немає, але призов на строкову службу є. І хоча призовні комісії почнуть роботу із 3 жовтня, повістки молоді люди віком від 18 до 27 років отримують давно. Це роблять з метою оповіщення та проходженнями ними військово-лікарських комісій на предмет придатності до військової справи.

До війська призиватимуть осіб, яким виповнилося 20 років. По-друге, повістка не означає, що вже завтра на тебе одягнуть камуфляж і поженуть на плац. Скажімо, з весняного призову до військ направили понад 500 юнаків. 120 з них потрапили до Національної гвардії, 110 стали прикордонниками, 19 — в Державній службі транспорту і зв’язку (колишні залізничні війська).