«Антибандерівські» поправки, ухвалені польськими парламентаріями наприкінці січня, зворохобили український політикум. Особливо на Західній Україні, де на спільне історичне минуле існує дещо відмінний від сусідського погляд. І все б нічого, якби суперечливі моменти неоднозначної минувшини обговорювалися виключно під час політичних засідань чи наукових конференцій. Але тривожить те, що підігріта штучно ситуація може вихлюпуватись і за їхні рамки. 

Антиукраїнські поправки

26 січня Сейм Республіки Польща ухвалив зміни до закону про Інститут національної пам’яті Польщі, в якому, зокрема, передбачено кримінальну відповідальність за заперечення злочинів українських націоналістів проти громадян Польщі та заборону «бандерівської» ідеології. За кілька днів цей документ погодив і польський Сенат.

Закон (щоправда, з іншої причини, пов’язаної з концтаборами на польській території під час Другої світової війни) викликав негативну реакцію в західному суспільстві, його відразу ж розкритикували Ізраїль та США. Але, попри все, президент Польщі Анджей Дуда підписав закон, хоча одночасно й скерував його на розгляд Конституційного суду.

Українські політики були незадоволені прийняттям цього закону. Президент Петро Порошенко заявив, що закон не відповідає проголошеним принципам стратегічного партнерства між Україною та Польщею. У МЗС України висловили занепокоєння тим, «що українська тематика вкотре використовується у внутрішній політиці в Польщі, а трагічні сторінки спільного історичного минулого продовжують політизуватися». «Категорично не сприймаємо чергову спробу нав’язати однобічне трактування історичних подій, у т.ч. некоректного використання в офіційному документі Республіки Польща назви частини території сучасної України», – йшлося в офіційній заяві дипломатичного відомства.

Місцеве невдоволення

На Прикарпатті «польські закони» не пройшли повз увагу місцевих рад. Так, 16 лютого Івано-Франківська обласна рада закликала польську владу припинити спекуляції з трагічними сторінками спільного з українцями історичного минулого. У своєму зверненні депутати наголосили, що це питання й досі політизують, а такий крок вигідний лише Москві.

Обласні обранці відзначили, що і українці, і поляки зазнали великих страждань від тоталітарних режимів у роки Другої світової війни. А відтак заборону «бандерівської ідеології» розцінили не просто як дешевий популізм, а як намагання заперечити суверенне право українців на власну державність і національну гідність. Крім того, вони побачили в законі загрозу як для українців, які працюють в Польщі, так i для українських туристів, які щороку відвідують цю країну.

Напередодні, 15 лютого, засудили «антибандерівські закони» депутати Надвірнянської міськради. Висловлені українцям звинувачення вони назвали абсурдними і нікчемними з точки зору історії і міжнародного права та запропонували надати офіційного статусу червоно-чорному прапору. «Для мене об’єктивним було б звернення до керівництва держави про визнання статусу червоно-чорного прапора. Ми повинні самі себе поважати для того, щоб поважали нас», – зауважив секретар міськради Тарас Пекарський.

Надвірнянські депутати запропонували використовувати червоно-чорний прапор ОУН на адміністративних будівлях у певні дати. Зокрема, 1 січня – в день народження голови проводу ОУН Степана Бандери, 21 травня – в День пам’яті жертв політичних репресій та в деякі інші дні.

Зайвий прапор

9 лютого, всього за кілька днів після прийняття «антибандерівських» поправок, у Микуличині стався несподіваний конфлікт – туристи з Польщі зняли червоно-чорний прапор з фасаду приватної житлової будівлі.

Власник садиби пан Василь (прізвище просив не називати) розповів, що на будинку висіли два прапори – державний та червоно-чорний. Того дня до нього на відпочинок приїхали поляки, один з яких відразу зробив господарю зауваження, чому на фасаді висить прапор УПА. «Я його запитав, який прапор мав би висіти? У відповідь почув, що польський, бо поляки сюди їздять», – пригадує господар.

Уночі четверо польських відпочивальників зняли червоно-чорний прапор, але вранці пан Василь змусив одного з них повернути стяг на місце. А ввечері приїхали учасники АТО і пояснили гостям, що під червоно-чорним прапором воюють українські військові на передовій, що такий прапор висить на кожному бліндажі і це прапор української армії. Після цього господар виселив поляків.

Пан Василь каже, що також зателефонував з приводу інциденту з прапором у поліцію. Але у відповідь почув, що цей випадок до вандалізму не прирівнюється, бо це лише історичний прапор, а державної цінності він не має.

Нічний вибух

Ще один, значно тривожніший дзвінок на історичному підґрунті пролунав у музеї імені Степана Бандери у Старому Угринові Калуського району в ніч на 15 лютого. Як повідомив заступник начальника ГУНП в області Ігор Бабюк, орієнтовно о 4-ій год. ранку невідомий встановив вибуховий пристрій, який розірвався на території комплексу. Внаслідок вибуху пошкоджені металопластикові двері, вікна, а також частина стіни. Експонати музею не постраждали.

На момент інциденту сторож був відсутній на робочому місці. «На території є встановлені відеокамери. Відтак зрозуміло, що сторож покинув робоче місце о першій годині ночі», – каже Ярослав Коретчук, директор музею визвольних змагань Прикарпатського краю, філією якого є комплекс у Старому Угринові. На його думку, відсутність сторожа на місці у час  інциденту – це випадковість, але він буде покараний, бо знехтував посадовими обов’язками. Припущення ж щодо зловмисників директор робити не береться.

Хто міг бути причетний до вибуху, наразі невідомо. Над цим працюють правоохоронці, опитують місцевих жителів. Також невдовзі експертиза має встановити, саморобний це був вибуховий пристрій чи промисловий.

Відомості за фактом вибуху внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 296 та ч.1 ст. 263 ККУ. Наразі триває слідство. Крім всього, правоохоронці з’ясують, чи не має це кримінальне діяння зв’язку з політичними аспектами.

Ірина ФЕДОЛЯК