© Юлія Головчин «Притчі»
Гарної грудневої години гоноровий граф гордо глаголив громаді:
– Господь ген – ген! Граф – годувальник голодних. Граф гарно господарює. Граф гостинний, годить громаді, готовить ганчір’я голим. Граф – геній! Граф – герой!
– Гей, графе, гальмуй! – говорив Господній голос – Графове господарство – Господнє господарство. Гезди (осьде) грішиш. Гуптаку, гнітиш, гнівиш Господа!
– Грішу? Где Господи? – гадав граф.
– Годі гордитися, грішнику! Грішиш гордуючись. Гордість – головний гріх.
Господства говорять: гаспид гордувався. Господь гаратнув гаспида громом. Гаддя гепнулося ген – ген. Гординя – гостинець, гачок гаспида.
Громадо, глушіть гординю! Господь гидується гординею. Головоприклоняйтеся Господньому Гробу, Голгофі, глагольте гімн Господеві.
Господь – гармонія. Господь – гоїть. Господь – головний!
Ген – ген – далеко
Гезди – осьде
Гуптак – дурень
Гаспид – чорт