Величезна проблема – перехід ПТУ на фінансування з міських бюджетів, яка додалася до загальних проблем міст обласного значення, змусила задуматися всіх. Забідкалися мери міст де взяти гроші, захвилювалися працівники закладів, чи будуть вони з зарплатою, стривожились студенти, чи буде їм де вчитись.

З цього місяця заклади професійно-технічної освіти мають фінансувати з місцевих бюджетів. Це передбачає стаття 27 Закону “Про бюджет”, яку прийняли в ніч з 24 на 25 грудня 2015 року. Ця проблема звалилася на місцеві бюджети, як сніг на голову. Місцеві органи влади не передбачили в своїх бюджетах на 2016 рік кошти для фінансування професійно-технічних навчальних закладів. Відтак кожному бюджету довелося чимось пожертвувати для фінансування профтехосвіти: чи то дорогою, чи каналізацією, чи ще чимось.

Роз’яснення фахівця

Як пояснює директор департаменту освіти і науки Івано-Франківської ОДА Віктор Кімакович, після змін, які відбулися в Києві, фінансування профтехосвіти забезпечується з двох бюджетів: ті профтехосвітні заклади, які розміщені на території області і не розміщені на території міст обласного підпорядкування, фінансуються з обласного бюджету, а ті, що розташовані на території міст обласного підпорядкування, мають фінансуватися з міських бюджетів.

Варто зазначити, що зміни стосуються тільки фінансування ПТУ і тих коледжів, які спеціалізуються на робітничих професіях. Ті ж коледжі, які готують спеціалістів і бакалаврів, надалі залишаються на державному утриманні.

На території Івано-Франківської області налічується 23 профтехучилища, з них – 9 в обласному центрі, 3 – в Коломиї та по одному в Калуші і Бурштині.

Віктор Кімакович запевняє, що на ті ПТУ, які фінансуються з обласного бюджету, кошти закладені на цілий рік. А от ті, які розміщені у Бурштині, Калуші та Коломиї, мають низку проблем.

Так, у Калуші закладені кошти на півроку, у Бурштині – на квартал, а в Коломиї – тільки на один місяць. Загалом, на фінансування трьох коломийських ПТУ на рік треба близько 25 млн. грн. У міському бюджеті таких грошей немає. Тому невдовзі 1700 студентів коломийських ПТУ можуть залишитися без диплома.

Кімакович стверджує, що перший квартал усі ПТУ перебудуть, а вже потім за його підсумками буде видно, як бути далі.

«В Міністерстві економіки і Міністерстві освіти є таке певне бачення, що давайте переживемо перший квартал за тих умов, які є зараз. А за результатами першого кварталу приймемо зважене рішення. Ця система будувалася роками, і зруйнувати її за один квартал чи рік було би вкрай нерозумно», – запевняє директор департаменту освіти і науки ОДА. І додає, що складна ситуація не тільки в нашій області, а й загалом по Україні.

«Це рішення прийняте вночі, і ми на ранок опинилися перед фактом. Деякі просто фізично не встигли закласти кошти. Як на мене, будь-яка зміна у галузі освіти повинна мати результатом не економію коштів, а підвищення якості освіти. Якщо ми щось змінюємо, то це не повинно виглядати як перекладання з хворої голови на ще більше хвору, бо обласний бюджет також не є здоровим, в ньому немає багато коштів», – зауважує Кімакович.

Реакція директорів

Директор Івано-Франківського базового медичного коледжу Володимир Стасюк розповідає, що його закладу зміни не стосуються, оскільки, згідно з законом, він належить до вищих навчальних закладів І рівня акредитації. Проте каже, що, передавши фінансування профтехосвіти місцевим бюджетам, держава таким чином просто вмила руки.

«Зроблено так: вам потрібна на місцях профтехосвіта – фінансуйте, держава вмила руки. Тут двояке значення. Якщо вже передали на місцевий бюджет, то й дайте гроші. Знаєте, як до Леніна прийшли ходаки просити за попа. А їм кажуть: вам попа треба, то годуйте його, а карточки давати не будемо», – розмірковує Стасюк.

А от ВПУ №13 ці зміни стосуються. В училищі налічується 122 працівники, тут готують фахівців автосервісних, радіотехнічних, електротехнічних, економічних, комп’ютерних професій. Директор ПТУ Мирослав Данилюк розповідає, що кожного року заклад випускає 200-250 учнів. Запевняє, що на їхні професії є попит, однак минулого року не вдалося набрати 250 дітей. Каже, що це пов’язано з тим, що школа випускає менше учнів. Бідкається, що й цього року з набором будуть проблеми. «А професії потрібні», – зітхає він.

Щодо фінансування, то Мирослав Данилюк переконує, що ще не знає, скільки грошей виділять на училище. Торік це було майже 9 млн. грн., але їх було замало, як і щороку, зрештою.

«Нічого не знаю, крім того, що мер по телевізору сказав, що 100 мільйонів на всі заклади. Завжди хочеться більше коштів, але основні, захищені статті завжди фінансувалися в повному обсязі, і вистачало на проведення ремонтних робіт, заміну вікон. Там забагато не буває», – зітхає він.

Навіть якщо міський бюджет виділить не 9 млн. грн., а менше, то директор переконує, що вони все одно будуть якось виживати. Мовляв, скорочення наразі не планують. «Ми думаємо, як виживати. Якщо треба кисню літр, а дали пів? Я перепрошую за порівняння. Проте надіюся на краще», – запевняє Мирослав Данилюк.

Благородний жест

Із змінами в законі бюджет міста обласного значення Бурштин повинен фінансувати Бурштинський торговельно-економічний коледж Київського національного торговельно-економічного університету, в якому навчаються понад 300 дітей.

Цей коледж більш знаний як кулінарне училище. Міський голова Роксолана Джура пояснює, що в Бурштині є два коледжі: Бурштинський енергетичний коледж і торговельно-економічний коледж, який з’явився два роки тому на фоні професійно-технічного кулінарного училища. Тому 12 спеціальностей в них робітничі (як у ПТУ), а дві спеціальності – молодшого спеціаліста, тобто коледжівські.

«Директор цього навчального закладу просто для своїх понтів поставив вивіску коледжу. В нього юридична адреса і ліцензія на коледж, і ніхто не звертає уваги на те, що він має тільки дві спеціальності, які фінансуються з державного бюджету, а 12 – ПТУ, – розповідає Джура. – Щоб зберегти цей коледж, просто по-людськи, бо юридично я справу в суді виграю, ми будемо фінансувати його. Виникла парадоксальна ситуація. Ми ж могли їм просто сказати, що в нас немає грошей, і все».

Крім цього, міський голова стверджує, що директор цього навчального закладу нічого не зробив для того, щоб налагодити зв’язок з міською владою. «Він прийшов на сесію міськради і каже, що ми повинні його забезпечити на рік. Він не розуміє, що ми не маємо звідки взяти 8 млн. грн. Це треба людей обікрасти. Депутати з чим підуть до людей, якщо вони пообіцяли комусь дорогу, комусь доріжку?» – обурюється Джура.

І додає, що насправді це училище може бути ліквідоване як навчальний заклад, який не відповідає потребам регіону. «Його будували для торгівлі, станція (Бурштинська ТЕС – ред.) тоді мала їдальні, були ресторани, і ці професії були потрібні, натомість зараз ці ресторани закрили. І Бурштину не треба 300 кухарів, а треба, наприклад, тільки 10 кухарів, 20 касирів, 3 бухгалтери», – продовжує міський голова.

Отже, для фінансування цього коледжу з міського бюджету виділили 2 млн. 750 тис. Мова йде тільки про кошти на перший квартал, бо на рік коледжу треба 8 млн. грн. Джура переконана: таким чином Бурштин обікрав громаду міста майже на 3 млн. «Ми фактично обікрали громаду, бо це були ті кошти, які ми закладали на дорогу, каналізацію, дахи і т.д.», – зітхає пані Роксолана.

Сподівається міський голова Бурштина на підтримку з обласного бюджету. Якщо ж цього не станеться, то є інший вихід з цієї ситуації. «Я прихильник того, щоб залишити заклад, але тільки за умови, що ми будемо володіти його майном, а місто підпише контракт з директором, і ми регулюватимемо замовлення робітничих кадрів», – говорить Джура.

Тобто вона готова взяти ПТУ на свій бюджет, але в частині фінансування лише тих професій, які потрібні регіону, і тих людей, які є місцевими. «Сьогодні ми платимо стипендії 315 учням, з них тільки 70 бурштинці, – зазначає вона. – Тому якщо директор навчального закладу захоче мати державне замовлення на певну кількість, то він повинен з тими містами, селами чи районами, звідки будуть діти, укладати відповідний договір».

Думка експерта

До речі, директор Івано-Франківського регіонального центру оцінювання якості освіти Богдан Томенчук вважає, що університетам слід поставити вищу планку при вступі та відбирати тільки найкращих. А іншим варто було б йти вчитись в ПТУ, оскільки їхні професії є затребуваними.

«Я глибоко переконаний, що в нас забагато вищої школи і замало ПТУ. Не слід забувати, що Франківськ завжди надавав освітні послуги навколишнім районам і областям, – наголошує він. – Тому якщо фінансування буде недостатнім, то є велика загроза, що це стане удавкою на шиї профтехосвіти. У нас дипломами спеціалістів з вищою освітою, певно, можна вже застелити дорогу від Києва до Івано-Франківська. А того, хто би пішов і кваліфіковано зробив ту дорогу, в нас практично ніхто не готує».

Томенчук пояснює, що це пов’язано з тим, що у 90-х роках відбулися резонансні зміни: вища освіта стала бізнесом та поліграфічною базою для друку дипломів. Мовляв, тоді ніхто не дивився вперед і не прораховував, що буде далі.

«Зараз ситуація є такою, що краще протерти штани 5 років у вищій школі з думкою: «Та якось буде». Якби не було такого безмежного набору у вищу школу, якби вона була перебірлива, якби нормально функціонував ринок праці, то все би було гаразд. Натомість ми маємо ось таке розірване коло в кількох місцях», – підсумовує Богдан Томенчук.

 

Наталія КОЗАК