Ще півроку тому цей 29-річний івано-франківський програміст скептично ставився до волонтерів, які займаються благодійними проектами. Роман тоді навіть не припускав, що вже незабаром ця справа стане його великим натхненням у житті.

Все почалося із трансформаційного тренінгу з лідерства. У перерві одна з учасниць розповіла про знайому, в якої маленька дитина не чує. Сім’я зібрала гроші на апарат вартістю біля 800 тисяч гривень, але не мала коштів на саму операцію, бо й так уже була втягнута у кредити. Бракувало 50 тисяч гривень.

Учасники тренінгу вирішили допомогти. Вони були настільки натхненні і впевнені в тому, що все вдасться, що вже через чотири години назбирали необхідну суму і навіть трохи більше. Телефонували і писали всім, кого знали. І люди відгукувалися. Через кілька днів дитині зробили операцію. Було просто неймовірно потім дивитися відео, де хлопчик уперше в житті почув свою маму. Дуже емоційно.

«Коли робиш таку справу, відчуття винятково виграшні, – ділиться Роман. – Є нагальний запит, реальна допомога і потім чудовий результат. Я розумію, що маю купу ресурсів, задіявши які, можу допомогти людям».

Вже через місяць команда вирішила ініціювати більш масштабний проект. Хотілося допомогти одразу багатьом людям. Так виник проект «Вдихни життя в маленьке дитя», який взявся координувати Роман. Мета полягала в тому, аби купити апарат штучної вентиляції легень для дитячого реанімаційного відділення коломийської лікарні. У закладі його давно потребували, бо старий постійно ламався і тим паче не був розрахований на малесеньких дітей – вагою до 10 кг.

Необхідний апарат коштував 478 тисяч гривень. Гроші шукали, де тільки могли: знову ж таки, телефонували знайомим і незнайомим, ходили до керівників різноманітних підприємств, співпрацювали з українською діаспорою в США, влаштовували флеш-моби, презентували концерт і навіть продавали пряники.

Суму зібрали майже за три місяці. Наразі апарат уже врятував не одне маленьке життя. До речі, якраз за кілька днів до його презентації в лікарні остаточно поламався старий апарат. Дивний збіг.

Зараз Роман працює над проектом для малозабезпечених і багатодітних сімей. Разом із однодумцями планує збирати застарілу техніку, яка ще перебуває у справному стані, і передавати людям, котрі її дійсно потребують. Проект поки що в розробці, тому хлопець ще не хоче його анонсувати.

«Як я все встигаю? У нас, айтішників, усе просто – ми не спимо, – жартує програміст. – Насправді час завжди знаходиться. Було би бажання».

Благодійництво забирає левову частку часу, але все ж його вистачає на давнє екстремальне хобі. За два роки Роман здійснив 165 стрибків із парашутом!

Наталя МОСТОВА