Водночас місцеві жителі й активісти об’єднуються в ініціативні групи проти російської забудови узбережжя.

Нові готелі, елітні вілли, залізниця, аеродром, вокзал і “Діснейленд” окупанти планують збудувати між Судаком і селищем Курортне у окупованому Криму.

Усі ці території розташовані у заповідних зонах, але це не зупиняє “планів” росіян, пише редакція Суспільне Крим, яка отримала від власних джерел карту із “Плану забудови Криму” до 2043 року.

У окупованому Сімеїзі у серпні 2025 року забудовник “Кримінвестсервіс” анонсував, що до 2029 року на узбережжі Чорного моря збудує багатоповерховий житловий комплекс. Місцеві активісти одразу виступили проти, адже такий проєкт знищить історичний вигляд регіону та унікальні природні зони.

“Якщо цей “монстр” буде побудований, то Сімеїз остаточно втратить свій історичний вигляд. Друзі, величезне прохання до всіх небайдужих зробити репост цього посту. У Криму розгортається справжня трагедія. В останньому куточку зелені і спокою – селищі Сімеїз, планується будівництво багатоповерхо вого комплексу прямо на набережній”, — пишуть активісти з Криму у соцмережах.

Перекроїли межі природних територій

Біля окупованої Євпаторії готуються до ще одного масштабного будівництва — “Золоті піски Росії”. Це — за планами окупантів — 17 готелів, майже на 5 тисяч номерів. Після окупаційного Ялтинського економічного форуму, що був в Уфі, російська влада уклала угоди на мільярди рублів з російськими бізнесменами, які інвестують у будівництво, розповіли у представництві президента України в АРК.

“Бізнес, який наближений до Кремля, який за інвестицію в Крим, отримує такі преференції — дозволи в тих зонах, які є заповідними. Зараз вже є інформація про те, що вони розглядають можливість одні зони заповідні винести, як не заповідні, щоб там дозволити забудову”, — пояснює заступник постійної представниці президента України в Криму, Денис Чистіков.

Карта із “Плану забудови” кримського узбережжя до 2043 року. Джерела Суспільне Крим

За 11 років окупації Росія перекроїла межі природних територій, каже Олексій Василюк, очільник “Української природоохоронної групи”.

“Заповідні території дуже сильно скоротили і їх стало на 17 тисяч гектарів менше. Тобто не на 17 га там або там 117, а на 17 000 га менше заповідних територій”, — наголошує Василюк.

Для розуміння — 17 тисяч гектарів — це 170 квадратних кілометрів — це як половина заповідника “Асканія Нова”.

Під забудову окупанти віддали понад третину площі “Кримського природного заповідника”, додає природозахисник.

“Кримський природний заповідник”, найбільша і головна природоохоронна територія Криму перейменували в “Кримський національний парк”. А 35% її території віддали під інфраструктуру, в тому числі під установи, які прямо підпорядковані адміністрації президента Росії. Тобто нічого хорошого найближчим часом чекати не можна”, — вважає Василюк.

Проєкт забудови в Криму. сайт АН “Морозов”

Ініціативи проти російської забудови узбережжя.

Місцеві жителі й активісти об’єднуються в ініціативні групи проти російської забудови узбережжя. Такі спільноти є в Ялті, Алушті та Севастополі. Але вони стикаються з тиском силових структур окупантів, розповідають у представництві президента в Криму.

“Їм дають в право голосу, умовно створюючи вигляд демократії, але інших зрушень немає. Надалі, за інформацією місцевих мешканців, до них приходять представники правоохоронних органів спецслужб, і тема зникає”, — каже Чистіков.

Окрім незаконних забудов, окупанти знищують кримські ліси під виглядом “санітарних заходів”. У 2018 році вони вирубали десятки гектарів під трасу “Таврида”. Загалом до 2022 року на півострові вирубали понад 250 гектарів лісу.

“Саме в західній частині Криму — до Бахчисараю якось дуже широко вирубали смугу, вздовж якої будували трасу. З моменту, коли Україна стала незалежною, Крим ніколи не втрачав такої кількості лісів, як він втратив на будівництві траси “Таврида”, — пояснює Василюк.

Проєкт забудови в Криму. сайт АН “Морозов”

Блогери закликають інвестувати у Крим

Також Росія продовжує демонструвати “інвестиційний прорив” у Криму. У серпні на півострів приїжджали, нібито для “економічної співпраці”, посли Малі, Буркіна-Фасо та Нігеру.

“За цими інвестиціями фактично нічого не стоїть, оскільки, по-перше, ці держави не мають ресурсу, по-іншому це може бути, що вони самі нададуть кошти іноземним інвесторам, які будуть від свого імені забудовувати, але на користь Російської Федерації, оскільки реальні умови договорів ми не побачимо”, — припускає Чистіков.

У соціальних мережах російські блогери закликають інвестувати у Крим, рекламують житло на узбережжі. Представництв президента України в АР Крим продовжує відстежувати незаконну забудову та вирубку лісів, каже Денис Чистіков, адже після деокупації кожен об’єкт розглядатимуть окремо, з урахуванням шкоди, завданої природі Криму.

Нагадаємо,  російський залізничний перевізник запускає нові рейси до окупованого Криму. Компанія, яка забезпечує пасажирське сполучення з окупованим Кримом, відкрила продаж квитків на зимовий сезон, попри заборону таких перевезень українським законодавством