Життя без інтернету звичайно можливе, але досить обмежене, не дуже зручне і трошки сумне, як змогли переконатися українці минулої зими.

Залежність дорослих від наявності інтернету зрозуміла – робота, рахунки, покупки – важко уявити без комп’ютерної мережі. Тож надійний швидкісний інтернет, як на https://o3.ua/ru/, – чи не перше, про що подбає сучасний дорослий в своєму житті. 

Та не менш важливий інтернет і для дітей. Розваги, спілкування, а головне – навчання – стали неможливими без інтернету спочатку в умовах ковіду, а потім війни.

Прийнято вважати, що сучасні діти орієнтуються в інтернеті краще, ніж деякі дорослі. І це дійсно так: навіть чотирирічні діти вміють знаходити і вмикати мультики. Вони на інтуїтивному рівні опановують нові програми і застосунки.

Існує дуже багато упереджень щодо шкідливості гаджетів для дітей. 

Але за умов грамотного виховання переваг значно більше. 

Задовольняється природна потреба в грі

Дитина вчиться дотримуватися правил, концентруватися на діях, продумувати стратегію. З підвищенням рівня складності ігор розвивається інтелект дитини. В онлайн-іграх сором’язливі діти вчаться спілкуватися з однолітками. Віртуальні друзі з часом змінюються на реальних. 

Безперечно, неможливо недооцінити можливості інтернету для навчання. Алфавіт в яскравих інтерактивних іграх для малечі, література для школярів і студентів, курси для дорослих будь-якого напрямку. Мало хто знає, але кожен бажаючий може безкоштовно пройти онлайн курси кращих університетів світу. Змінити професію, навчитися малювати, вивчити нову мову – будь-що, практично без обмежень можливо для сучасних дітей.

В умовах війни навчання онлайн стало єдиним можливим для багатьох дітей. 

Творчість – знімати і монтувати відео, малювати, створювати мультфільми – тепер це може кожна дитина. 

Чому ж сучасні батьки так демонезують комп’ютери і гаджети?

Краще все ж дбати про безпеку дітей в інтернеті.

Як і в реальному житті, діти не можуть критично оцінити рівень загрози в інтернеті. Тому безумовно саме батьки мають контролювати дитину відповідно її віку. Для цього існують програми батьківського контролю різного рівня.

Залежність від комп’ютера, якої так бояться батьки – це наслідок якихось негараздів в житті дитини. Ознака, що втрачено контакт, що дитина заповнює пустоту. І якби не гаджети, вона б все одно знайшла щось інше, можливо більш шкідливе. Це сигнал, що необхідно приділити дитині більше уваги, терпіння і любові. 

Так, існують правила безпеки, яких необхідно дотримуватися. Приблизно такі самі, як і в реальному житті:

1. Не розкривати особисті дані свої і рідних (тобто не розповідати про себе чужим на вулиці).
2. Не переходити по сумнівним посиланням (шахраї і злодії є в обох реальностях).
3. Не додавати в друзі незнайомих людей (те саме, що й не відчиняти незнайомцям двері домівки).
4. Не вірити всьому, що написано (розвивати критичне мислення).
5. Не ображати, не грубити, не обманювати – правила ввічливості працюють у всіх вимірах.
6. Не викладати фото інших без їх дозволу.
7. Технічні моменти – надійність паролів можна перевірити за допомогою спеціальних застосунків, для дітей це виглядає як гра.
8. Санітарні норми – для запобігання порушення зору і викривлення осанки необхідно урівноважувати комп’ютерний час фізичною активністю.

Відповідальність батьків – навчити дитину правильній поведінці і безпечному користуванню інтернетом. І звичайно, дорослі мають самі дотримуватися всіх правил безпеки в інтернеті. А ще – поважати особисті кордони дитини в віртуальному світі так само, як і в реальному. Тоді при ймовірній загрозі дитина зможе довіритися дорослому і уникнути небезпеки. 

Відповідальність і обов’язок батьків – зробити так, щоб інтернет став для дитини необмеженими можливостями розвитку, соціалізації і реалізації, а не загрозою.