“Друзі зраділи моєму поверненню, бо у нас колектив хороший. Рідні трохи незадоволені моїм рішенням, але у них нема вибору. Поки є змога нищити ворога, треба це робити. На жаль, не можу власноруч, але допомагатиму це робити по-іншому”, — сказав Віталій Борчук.

Підтримати збір військовослужбовця Віталія Борчука можна за цим посиланням. Реквізити для переказу грошей: 5358 3808 8018 3762.

Віталій Борчук — родом із села Мишин, що на Івано-Франківщині. Вперше він замислився стати військовим, коли Росія вдерлася в Україну у 2014 році. Віталій тоді навчався у дев’ятому класі.

Згодом хлопець таки пішов служити у військо. Обрав десантно-штурмові війська. За освітою чоловік — бакалавр комерційного права. Після університету він деякий час працював за кордоном. Проте, коли Росія почала накопичувати війська, вирішив повернутися додому.

Вже 12 листопада 2021 року Віталій Борчук вступив на контрактну службу, а 24 лютого 2022 року вирушив з побратимами боронити Херсонщину. Військовий також служив на Миколаївщині, Харківщині, Донеччині, Луганщині, Запоріжжі.

За бойові дії в Пісках Віталія нагородили відзнакою головнокомандувача ЗСУ “Сталевий хрест”. Також за виявлену мужність та військову майстерність на Харківському та Запорізькому напрямках його нагородили орденами “За мужність” III та II ступенів.

На Запоріжжі боєць отримав крайнє третє поранення. Тоді двоє побратимів загинули. Лікарям дивом вдалося врятувати руку Віталія, але не ногу. Попри високу ампутацію, військовослужбовець швидко опанував протез та почав ходити. Завжди поруч — дружина Аліна, з якою чоловік познайомився під час оборони її села.

Читайте також: Друкувати перемогу: франківський військовий відкрив цех 3D-друку для армії