На Прикарпатті між працівниками рибоохорони та представниками громадського об’єднання «Скеля» розгорівся конфлікт. Обидві сторони звинувачують одна одну у неправомірних діях, браконьєрстві або його прикриванні тощо. Найцікавіше, що дві структури працюють задля однієї мети – збереження популяції фауни у водоймах. А парадокс у тому, що риби в річках області, навіть попри таку активність, стає дедалі менше.

Активісти чи псевдоволонтери?

Днями у місцевих ЗМІ з’явилася публікація про неправомірні дії активістів ГО «Скеля». За повідомленням рибінспекції, 5 листопада приблизно о 1-ій год. ночі під час планового рибоохоронного рейду на Бурштинському водосховищі виявлено кількох осіб, які на двох човнах знімали сітки на акваторії водойми.

«Як з’ясувалося, це були члени Тернопільської громадської організації «Скеля», які самовільно, всупереч вимогам Правил любительського та спортивного рибальства, вирішили боротися з браконьєрством шляхом зняття браконьєрських сіток. Із сіток загальною довжиною у кілька кілометрів вони вибрали 19,7 кг риби», – йдеться у повідомленні.

«Активісти намагалися тиснути на рейдову групу з чотирьох чоловік, провокували їх, не давали можливості оформити протоколи про адмінправопорушення, відмовлялися давати письмові пояснення працівникам нацполіції. Зрештою, члени ГО «Скеля» покинули Бурштинське водосховище, забравши свої човни. Вилучену з сіток рибу здано працівниками рибоохорони як благодійну допомогу в Будинок милосердя Святого Миколая. Громадські активісти, які позиціонують себе як борці з браконьєрством, самі порушують правила рибальства», – зауважує начальник управління державного агентства рибного господарства в Івано-Франківській області (рибоохорона) Руслан Чорненький.

Членами згаданої організації є здебільшого колишні працівники рибоохорони як з Івано-Франківська, так і з інших областей, пояснює Чорненький. Одного з них, Любомира Стрембіцького, він звільнив з роботи в управлінні.

«ГО «Скеля» займається поборами. Коли приїжджаю на виклики, звинувачують, погрожують мені. Під час зазначеного «рейду» на Бурштинському водосховищі, що нині перебуває в оренді, вони спіймали охоронця з рибгоспу, який крав там рибу. Але громадська організація не може займатися рибоохоронними діями. Невдоволення «активістів» закономірне. Вони начебто зловили браконьєра, у якого був човен і риба. Попередні рази під час таких «рейдів» вони це все забирали, проте такого права вони не мають – це речові докази. Цього разу такої можливості ми їм не дали, як і займатися браконьєрством та іншими неправомірними діями», – зауважує керівник.

Глобальне браконьєрство

Активісти організації «Скеля», яка, зі свого боку, займається протидією корупції та моніторингом екології, розповідають, що «на Бурштин» приїхали після дзвінка місцевих рибалок.

«Нам повідомили, що відбувається неконтрольований вилов риби з запахом корупції. Люди розповідають, що з приходом Чорненького на посаду рибоохорона переросла у бізнес: браконьєри виходять на воду і в промислових масштабах виловлюють рибу, а за те, що їх не чіпають працівники держструктури, платять гроші. Ми виїхали на місце, оглянули водойму, на місці виявили кілометри риболовних сіток. У нас виникло багато запитань», – розповідає директор ГО «Скеля» Андрій Об’єщик.

На місце викликали правоохоронців, цілу ніч телефонували і до начальника рибінспекції, але той приїхав лише вранці. Тоді порушники вже розійшлися, заявивши, що права тримати їх ніхто не має, продовжує активіст.

«Чорненький приїхав не у формі, а в спортивних штанах. Усе, що трапилося, записав у блокнот. Сітки ми знищили на місці, рибу хлопці забрали додому – лишати її комусь на зберігання ми не хотіли. Керівник рибінспекції пояснити кілометри сіток не міг, протокол він не склав», – каже Об’єщик.

Після першого рейду навесні Руслан Чорненький написав заяву в правоохоронні органи на активістів ГО «Скеля», їх обурили такі дії. «Нас образили, після того ми приїжджали ще кілька разів», – продовжує Об’єщик.

Активних членів організації приблизно 50 чоловік, але загалом – набагато більше.

Історія з бородою

Руслан Чорненький очолив рибінспекцію не так давно, лише минулого року. Попереднього керівника структури Володимира Викалюка неодноразово звинувачували в корупційних діях, сприянні браконьєрам і незаконному видобуванні шутру з річок області. Троє голів ОДА не змогли добитися його відставки навіть попри те, що вважали роботу очолюваної ним структури незадовільною. Звільнення Викалюка ініціювали громадські активісти, кілька разів намагалися зустрітися з начальником, але той не виявляв інтересу до розмови. Голова Івано-Франківської ОДА Олег Гончарук також звертався до Держводагентства з проханням врегулювати ситуацію. Зрештою, скандального посадовця посунули з посади, після проходження конкурсної процедури його місце зайняв Руслан Чорненький.

Хоча і до кандидатури Чорненького виникали певні зауваження. Зокрема, стосовно диплома про вищу освіту, яка є обов’язковою умовою для держслужбовців. У своїй автобіографії він зазначив, що у 1992 р. вступив у Івано-Франківський державний технічний університет нафти і газу за спеціальністю «Економіка підприємства» і закінчив його у 1997 р. Проте Івано-Франківська обласна прокуратура встановила, що диплом Чорненькому Р. С. виданий не був і в університеті він не навчався, зауважує Об’єщик.

«Усе це пусті слова, я закінчив Львівський національний університет ветеринарної медицини. У 2015 р. я проходив конкурс. Щодо моєї кандидатури надходили звернення у різноманітні структури, в т. ч. і в антикорупційний комітет, правоохоронні органи. На хабарі мене не взяли, роботу свою я виконую, то шукають інші способи, щоб заплямувати мою репутацію. Якщо би були ті чи інші невідповідності, це було б виявлено», – зауважив Чорненький.

За рибою – до сусідів

Голова Івано-Франківської федерації риболовного спорту Ігор Веселовський розповідає, що на тренування для участі у змаганнях різних рівнів їздить до сусідів у Чернівецьку, Тернопільську області, бо там є риба. «Раніше, відколи себе пам’ятаю, усі приїжджали до нас на риболовлю. Зараз риби тут немає: і Дністер, і Бурштин – мертві», – запевняє він.

За словами Веселовського, під час рейдів активісти телефонують усім, хто не байдужий до водойм в області. За винятком рибінспекції, адже після дзвінка туди всі браконьєри попереджені, жодної сітки на воді немає.

«Скеля» не може Чорненького або когось з управління зловити за руку, але факти говорять самі за себе. Активісти затримують браконьєрів, палять їхні сітки, допомагають рибінспекторам виконувати їхню роботу. А ті замість подяки на них ще протоколи складають», – дивується рибалка.

Депутат Івано-Франківської міськради Ігор Корсун, який водночас є і заступником начальника рибоохорони, зауважує, що Андрія Об’єщика у Тернополі, де він працював інспектором, до рибоохорони не допускають. За інформацією іншого посадовця, який побажав залишитися неназваним, ГО «Скеля» була створена Об’єщиком ще під час роботи у структурі, щоб офіційно брати на її рахунок хабарі як кошти на розвиток громадської організації.

Наразі рибоохорона на етапі реформування, відбуваються всі кадрові процедури, здійснюється набір працівників.

«Нині немає проблеми виявити браконьєра на Дністрі чи іншій водоймі, – продовжує Корсун. – У нас один інспектор в області. Ми за допомогу, за те, щоб громада була активною. Але нам теж необхідне розуміння. Дайте нам належним чином провести конкурс. Керівник структури не може бути і начальником, і бухгалтером, і кадровиком, а вночі ще й інспектором, який ловить браконьєрів».

Ірина ФЕДОЛЯК

Журналістське розслідування проведене за підтримки проекту «Ні корупції»