Люди в цьому селі кажуть, що їм страшно по землі ходити. Бо під ногами сотні метрів шахтних пустот, а за останній рік земля почала просідати швидкими темпами. В зоні ризику – десятки будинків. Пригальмувати цей процес уже неможливо, але що тепер робити місцевим людям?

Шість гектарів під водою

У січні в калуському селі Кропивник працювала виїзна обласна комісія. Річ у тім, що ще в грудні на земельних ділянках місцевих жителів на кілька метрів просіла земля. Найгірше, що відстань від цього місця до хат близько ста метрів. В зоні ризику – десятки будинків, які можуть «сповзти» під землю.

Проблема – не нова. Ще торік, у червні, на околиці села через значне просідання землі утворилося величезне озеро. Ґрунт провалився щонайменше на метр. Понад 6 гектарів опинилися під водою. Затопило дорогу, городи, пасовище. Люди спершу думали, що то через паводки, але час минав, а вода не сходила. Тепер ця земля більше не придатна для сільського господарства.

Останніми роками земля просідає дуже швидко. Чому це відбувається, знають усі. Під шаром ґрунту – закинуті шахти з видобутку калійної солі. А це величезні пустоти. Сумарна висота шахтних пустот може сягати понад 200 м. Шахти закрили ще в середині 90-х, копальні залили спеціальним розсолом і законсервували.

Ще в 2010 році село оголосили зоною надзвичайної екологічної ситуації. Відтоді селян роками готують до переселення, але поки що це лише порожні балачки, які пожвавлюються здебільшого напередодні виборів.

Спати страшно

«Тут моторошно жити, але й нема куди подітися. У мене, наприклад, крім цієї хати, нічого нема. Спати страшно – не знаю, чи прокинуся вранці, чи піду під землю, – каже місцева жителька Наталя Пілянська. – У мене і на подвір’ї є ділянки, які поступово просідають. Часто чути якісь гупання з-під землі. Особливо, коли їде машина. Люди кажуть, що то руда відшаровується». 

«Провалля пішло дуже раптово. Влітку. Якраз, коли повінь була. І відтоді все ближче підступає до хат, – додає сусід Віталій Паньків. – Не дай Боже бодай легкий землетрус – і це все піде під землю. Певно, єдине, що нам лишилося – надіятися на Господа».

Території, де сильно просіла земля, обгороджені обмежувальною стрічкою, є напис, що зона небезпечна і прохід заборонено. Але селяни кажуть, що все одно оброблятимуть там свої землі, тим паче засіяли пшеницю – врожай треба зібрати обов’язково. 

Люди пригадують, коли в 2010 році Кропивник оголосили зоною надзвичайної екологічної ситуації, то пройшла чутка, начебто селян переселять десь за Підгірками (околиця Калуша), казали, що там збудують спеціальний житловий комплекс. У селі зчинився  ґвалт – люди чи не щодня ходили до сільради ділити, хто яку квартиру собі візьме, сварилися, домовлялися… Як виявилося, ділили шкіру невбитого ведмедя. Ніякого переселення не відбулось. Відтоді взагалі все затихло, та й селяни вже не вірять, що це колись станеться.

«Люди спершу намагалися продавати свої будинки, але після 2010-го нерухомість у Кропивнику ніхто не хоче купувати, – розповідає директорка Народного дому Марія Паньків. – Хоча були такі розумники, що, навпаки, будувалися у тій зоні всупереч всім заборонам. Ну, добре ж знали, що внизу шахти – тепер мають. Взагалі це не проблема села, і не міста, це треба вирішувати на рівні країни. Йдеться про екологічне лихо. З іншого боку, можливо, люди аж надто себе накручують. А чому накручують? Бо бачать, що процес просідання землі в нашому селі всі служби вже давно кинули напризволяще. Ніхто зі спеціалістів цим не займається, від того і лячно».

Спочатку моніторинг

Староста села Василь Паньків каже, що шахти займають приблизно четверту частину Кропивника, причому пустоти локалізуються у різних зонах села.

Коли у 2010 році територію Калуша та сіл Кропивник і Сівка-Калуська оголосили зоною надзвичайної екологічної ситуації, з держбюджету виділили 398 млн грн. Частина грошей пішла на утилізацію восьми з половиною тисяч тонн відходів гексахлорбензолу з полігону токсичних відходів ТзОВ «Оріана-Гален». Решту коштів витратили на проведення робіт із консервації Домбровського кар’єру з рекультивацією зовнішніх відвалів, а також придбали медичне обладнання для центральної районної лікарні.

У 2020 році за кошти обласного бюджету провели екологічний моніторинг засоленості поверхневих і підземних вод, зон просідання на території гірничо-хімічних підприємств Калуша та сіл Кропивник і Сівка-Калуська.

Того ж року в грудні Івано-Франківська ОДА затвердила Програму охорони навколишнього природного середовища області до 2025 року. Серед пріоритетних природоохоронних напрямків на найближчих п’ять років визначили, зокрема, і запровадження еколого-геологічного моніторингу території Калуського гірничопромислового району та оцінку ризиків надзвичайних ситуацій. Всю суму – понад 4,5 млн грн – планують отримати з держбюджету.

Тож до кінця року голова Калуської ОТГ Андрій Найда сподівається вже мати результати аналізів щодо динаміки процесу деформації землі у Кропивнику – так він сказав під час свого щотижневого звіту.

Як пояснює заступник голови Калуської ОТГ Мирослав Тихий, такий моніторинг не вели з 2015 року, хоча він є дуже важливим, адже дає можливість побачити інтенсивність просідання, спрогнозувати цей процес та його наслідки і, що головне, вчасно оцінити необхідність переселення людей, які опинилися в зоні ризику. Тобто спершу треба знати динаміку деформації, а тоді вже вирішувати щодо переселення. У першій зоні небезпеки наразі є понад 40 хат.

Планують, що дослідженням займуться фахівці Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, а також Науково-дослідного інституту галургії в Калуші.

Не треба паніки

Пригальмувати процес просідання землі вже неможливо. Про це розповідає провідний геолог калуської галургійної лабораторії ДУ НІОХІМ Юрій Садовий, який 30 років вивчав проблеми, пов’язані із закономірностями геологічної будови соленосних відкладів Передкарпаття, з деформаціями гірничого масиву і просіданням земної поверхні, зокрема і на території Кропивника.

На думку геолога, ще під час роботи рудників, а також у період ліквідації шахт порожнини в копальнях треба було поступово заповнювати сухим твердим матеріалом, а не заливати розчином, особливо в умовах Прикарпаття, коли в породі, крім солей, може бути до 40% глини. Адже контакт будь-якої рідини з соляною породою, яка містить глинисті прошарки, сприяє тому, що її фізико-механічні властивості (характеристики міцності породи) знижуються в десять і більше разів. Контактування рідини з глиною підвищує її пластичність. Тобто подальше просідання територій шахтних полів було неминуче. До того ж, самі шахти ще в 1960-х роках спроєктували нераціонально.

Чому все це зробили настільки недбало? Бо так було простіше, швидше і дешевше. Діяли ситуативно – про довгострокові наслідки і безпеку ніхто не думав.

Юрій Садовий каже, що в Кропивнику поки що нема критичної ситуації, більшість села розташована над рудником Голинь, який перебуває в затухаючій стадії деформації. А ділянка, де деформація активізувалася зараз, перебуває в зоні впливу двох рудників: Голинь і Ново-Голинь. В останньому розміри видобувних камер були більші, тому, ймовірно, там якраз зараз розпочалася активна стадія.

Тим не менше, геолог наголошує, що не варто робити паніки. Просідання потребує регулярного контролю з боку фахівців, бодай раз на рік важливо проводити вимірювання – аби вчасно виявляти загрозливі тенденції і прогнозувати динаміку деформації.

Загалом процес деформації триватиме поступово і дуже довго – сотні років. Якщо й доведеться відселяти людей, то далеко не всіх. Частина території залишиться придатною для проживання. З іншого боку, за прогнозами науковців, у селі наразі є і ділянки, які можуть проявитися навіть активніше, ніж ті, що в попередньому році.

«Взагалі у світі немає жодного рудника, над яким би з часом не відбувалося взагалі ніякої деформації землі, – каже Юрій Садовий. – Питання лише в тому, наскільки це просідання проявиться і вплине на безпеку проживання людей».

Наталя МОСТОВА