Як не підхопити коронавірусну інфекцію восени, коли й так вистачатиме сезонних недуг, і чи можна пережити хворобу без ускладнень? Про унікальний COVID-19, що провокує депресивні стани, психози і має непередбачуваний вплив на весь організм, а також про сценарії розвитку хвороби та особистий шлях її подолання – у розмові з кардіологом ЦМКЛ, професором кафедри терапії і сімейної медицини післядипломної освіти ІФНМУ Сергієм Федоровим.

– Уже пів року триває пандемія COVID-19, але суспільство, здається, все ще сподівається, що ось-ось – і все мине. Експерти кажуть, що світ вже ніколи не буде таким, як раніше. А яка ваша думка?

Десять років тому у світі була епідемія SARS. Ми вже мали схожий досвід роботи. Проте теперішня епідемія однозначно складніша. Кардіологічне відділення ЦМКЛ вже з почату березня було перепрофільоване у терапевтично-пульмонологічне. Порівняно з початком пандемії, нинішня ситуація виглядає кращою, це пов’язано з тим, що маємо вже усталені схеми лікування. На жаль, поки що не існує препарату, ефективного від цього вірусу, тому застосовуємо антибіотикотерапію проти бактерій, що приєднуються до вірусної інфекції. Відомо, що з третього дня розвивається бактеріальна пневмонія.

Відійшли ті препарати, на які ми дуже сподівалися, проте з’явилися нові, які однозначно ефективніші. Враховуючи світовий та власний досвід, можна стверджувати, що ми можемо боротися з цією інфекцією. Головне, щоби населення дотримувалося елементарних правил дистанціювання та карантинних обмежень.

– Люди часто нехтують цими рекомендаціями, носіння маски породжує дискусії, чи взагалі це захист. А ще й навчання у школах та вишах розпочинається, при тому, що слід дотримуватись дистанції…

– Масковий режим – це однозначно захист. ВООЗ часто давала суперечливі рекомендації щодо носіння масок, що викликало неоднозначне ставлення суспільства. Без сумніву, маска захищає від зараження коронавірусом, як і від інших вірусів. Звісно, десь на природі, на свіжому повітрі вона не потрібна. Щодо дистанції, то, до прикладу, британські епідеміологи кажуть, що немає потреби обмежувати дітей і створювати карантинні умови для шкіл, бо діти переносять хворобу легше й часто мають безсимптомний її перебіг. Крім того, завдяки цьому зростає частка населення з імунітетом, відтак епідемія швидше піде на спад. З іншого боку, відсутність соціальної дистанції може стати небезпекою для старших людей, які контактують з тією ж молоддю чи дітьми. До речі, на масках і інших предметах вірус може зберігатися до дев’яти днів, проте через три-чотири дні його “заразність” різко знижується. Тому за цим треба пильнувати, сортувати і правильно все це утилізувати.

– Від чого залежить перебіг хвороби? Що страждає в першу чергу?

Щоби цей вірус проник у тіло людини, він має з’єднатися з певними рецепторами. Звідси ті ускладнення, що трапляються під час коронавірусної інфекції. Наявність цукрового діабету підвищує ризик смерті на 10-15%. Ті, у кого в анамнезі є інфаркти чи інсульти, теж схильні до ускладнень. Розростається сполучна тканина, і якість життя таких пацієнтів різко знижується. Можливий гострий міокардит, кардіогенний шок, іноді розвивається серцева недостатність, а з власної практики можу сказати про порушення серцевого ритму та провідності. Крім того, часто виникають тромбози. Під дією коронавірусу атеросклеротична бляшка перетворюється на нестабільну бляшку. Люди старшого віку – головна група ризику.

– А діти, молодь?

Було в нас достатньо й молодих людей. Але, на щастя, перебіг хвороби у них легший. У дітей на фоні COVID-19 може бути захворювання на кшталт системного васкуліту, коли вражаються всі судинки організму, а особливо серця. У наших стаціонарах такі діти перебувають із гострою патологією серця. Недавно був у нас чоловік, в якого ми теж діагностували цей синдром із набряками по всьому тілу. І в нього були прояви серцево-судинної недостатності. Людина може не звертати уваги на задишку, набряки, але краще до цього не допускати.

– З настанням осені є якісь особливі перестороги?

Експерти кажуть, що краще перехворіти у теплу пору. Якщо ж цього не відбулось, то восени слід уважніше дотримуватися правил безпеки, носити теплий одяг, щоби не застудитись, вести здоровий спосіб життя, збалансовано харчуватись. Рекомендовані помірні фізичні навантаження, незалежно від віку. Для серця та судин, підтримки імунної системи корисно включити у щоденний раціон 400 грамів овочів та фруктів. Рекомендую своїм пацієнтам робити легкі перекуси сухофруктами та грецькими горіхами, родзинками, чорносливом. Двічі на тиждень варто вживати морську рибу, оскільки вона багата на поліненасичені жирні кислоти. Також раджу заправляти салати олією замість жирної сметани чи майонезу. Це все – ще й крок у продовження тривалості життя. Легкі фізичні вправи лише на користь: косити газони, рубати дрова, ходити на прогулянки з домашніми улюбленцями. А при перших ознаках застуди обов’язково залишатися вдома і не розносити інфекцію. Загалом я прихильник вакцинації, вважаю, що це основа профілактики. Після всіх клінічних випробувань вакцина мала б з’явитися на ринку вже взимку. Сподіваємось, після цього стане легше.

– Можна часто почути, що люди при нездужанні часто вживають антибіотик. Іноді навіть на власний розсуд, без призначень лікаря.

Вірусна інфекція не потребує використання антибіотиків, бо віруси до антибіотиків не чутливі. Ми призначаємо їх, коли виникає запалення легень змішаного генезу. Але вживання антибіотиків має бути строго за призначенням. Річ у тому, що безконтрольне вживання антибіотиків викликає резистентність вірусу, тоді подолати хворобу можна лише потужнішими та дорожчими препаратами або ж комбінованими антибіотиками.

Крім того, на фоні тривалої антибіотикотерапії вбивається власна мікрофлора кишківника, можуть бути алергічні реакції. Окремі антибіотики шкідливі для серця. Безконтрольність їх вживання може призвести до фатальних порушень роботи шлунково-кишкового тракту, інших систем організму.

– Наскільки ми близькі до світових стандартів лікування коронавірусу?

На щастя, Україна твердо стоїть на позиціях доказової медицини. Сьогодні ми не відстаємо від світу – призначаємо все те саме, що і за кордоном. Постійно тримаємо руку на пульсі і порівнюємо вітчизняні настанови зі світовими. На початку МОЗ трохи запізнилося, і спершу це дійсно було емпіричне лікування. Але ж і хвороба виникла раптово й вибухово.

– Друга хвиля ще попереду?

Експерти кажуть, що вона вже почалася, оскільки наповнення стаціонарів відчутне. Але піковий період восени нас ще чекає. Тому маємо бути пильні. Лікарні сьогодні намагаються створити поділ відділень на хворих з інфікованими та потенційно інфікованими. Але вони переповнені. Зауважу, якщо у пацієнта є позитивний ПЛР-тест, у госпіталізації відмов немає. І в такому разі оплата лікування здійснюється Національною службою здоров’я.

– Наболіле питання щодо вартості лікування. То пацієнт не платить?

У випадку коронавірусної хвороби орієнтовна вартість лікування, залежно від того, легка форма чи складна, – близько 20 тисяч гривень. Але це коли немає підтвердженого коронавірусу COVID-19. Якщо ПЛР-тест позитивний, то лікування оплачує держава.

– Ви теж лікувалися від COVID-19. Який у вас був перебіг хвороби?

Був біль у горлі, м’язах, загальне нездужання, відчуття жару, температура – все це розпочалось ще у квітні й тривало півтора місяця. Смак та нюх почали відновлюватися лише через два місяці. Досі ще відчуваю залишкові явища, але вже в робочому тонусі, після двотижневого відновлення знову ходжу у спортзал, дружу з гантелями та штангами, ходжу 6-8 км пішки щодня і все, що роблю, – у своє задоволення.

Але вірус унікальний. Загалом сценарії дуже різні. До одних хвороба підкрадається взагалі без симптомів, ще до когось – з ледь помітними симптомами. Хвороба може початися з розладів шлунково-кишкового тракту. Якщо з’явилися симптоми, чекати не варто. Слід одразу звертатися до фахівців. А щодо свого повного одужання, не втрачаю оптимізму і продовжую допомагати іншим.

Розмовляла Надія ШЕГДА