Бойовик, трилер

Режисер: Майкл Бей

У ролях: Раян Рейнольдс, Мелані Лоран, Мануель Гарсія-Рулфо, Бен Харді, Адріа Архона

Втомлений від байдужості американських бюрократів, багач-винахідник (Раян Рейнольдс) інсценує свою смерть, збирає загін із божевільних, готових теж назавжди піти в підпілля, і починає операцію з порятунку світу від злих тиранів. Місія, під час якої герої добувають інформацію про першого мерзотника, закінчується відносно вдало (якщо не брати до уваги, що вмирає персонаж Дейва Франко), і тому колектив опиняється на крок ближче до головної мети.

Якщо і є режисер, чиї фільми на Netflix уявити було неможливо, то це Майкл Бей. Припустимо, мальовничі метафоричні кадри «Роми» Куарона і навіть великоваговий тригодинний «Ірландець» Скорсезе, якого багато глядачів самостійно нарізали до міні-серіалу, на малому екрані прижилися, проте масштабні екшн-фільми Бея, як здавалося раніше, створені тільки для гігантських залів, заповнених ревом динаміків і хрускотом попкорну. І хоча способи переглянути кіно Бея змінилися, сам він, ніби не помічаючи зміни ситуації, так само одержимий бажанням влаштувати шалену перестрілку або підірвати щось гігантське. Навіть більше: через мінімальний творчий контроль Netflix «Шестеро поза законом» виглядають відвертіше й химерніше від його попередніх фільмів. У «Шестеро поза законом» кожне вбивство лиходія – як особливий вид мистецтва. Майже всі постріли зняті в сміховинному слоу-мо (заряд гранатомета летить в машину і, перш ніж підірвати її, ламає водієві ніс), а лиходіїв вбивають, як героїв Mortal Kombat, поки на фоні класична музика змінюється на дабстеп.

Бей, якого часто порівнюють із підлітком, одержимим багатомільйонною грою в солдатиків, без суворого продюсерського нагляду заряджає своїм божевіллям і весь сюжет. Вперше з часів «Поганих хлопців» абсурдність історії майже не ховається за показним пафосом. Група хоче перемогти диктатора з вигаданої країни Тургістану – сюрреалістичної суміші пострадянського простору і Сирії з Іраком, де старі пам’ятники Леніну, як бур’яни, оточують розкішні висотки. Місцевий Злодеус Снейп (можна називати його Ровач Алімов, хоча ще не ясно, що з цього реалістичніше) труїть бідні райони і тримає весь народ у страху, поки американські чиновники байдуже колупаються в носі. Прапор свободи Бей знову вручає бравим героям, які взяли правосуддя в свої руки. Але і вони далекі від вояк з «13 годин» чи «Перл-Харбора», тому що часом поводяться, як ідіоти, спілкуються відсиланням до серіалів і під час серйозних сцен можуть цитувати Емінема.

«Шестеро поза законом» по духу близькі до «Кров’ю і потом» і «Поганих хлопців 2» – двох фільмів режисера, де авторська позиція Бея проявилася найбільш виразно. Тоді режисер нарешті відкрив публіці свій цинічний погляд на життя та ображав як правлячі американські верхи й багатіїв, так і дурних обивателів. І хоча тут є незграбні спроби сценаристів за допомогою заплутаних флешбеків зробити героїв людянішими, а їхні долі драматичнішими, Бей все одно знімає в своєму гіпертрофованому стилі, що перетворює проникливі сцени на легкий фарс. Бей постає як той, хто прийшов всім псувати свято. Але насправді, можливо, тільки він один і знає, як свято має виглядати по-справжньому.

ФЕЛІНСЬКИЙ