• Ще більше українського контенту: мінісеріал “Я – Надія” з’явився на Netflix

  • “Я – Надія” – перший воєнно-драматичний серіал, який зняли під час повномасштабного вторгнення росіян. З 27 квітня він вийшов на Netflix.

    “Я – Надія” – це історія про працівників швидкої допомоги, які попри страх і втому, попри обстріли й бомбардування під час війни мужньо рятують життя людей, пише “24 Канал”.

    На ідею серіалу авторів Артема Кобзана й Андрія Віштака надихнула історія 22-річної фельдшерки Анни Андрющенко, яка у перші місяці війни працювала у харківському Центрі екстреної медичної допомоги та медицини катастроф.

    Маючи змогу евакуюватися, дівчина не залишила рідне місто, цивільних і військових, які опинилися у самому пеклі бойових дій та потребували екстреної медичної допомоги.

    Повідомляється, що серіал знятий за рекордні терміни. Від початку появи ідеї до прем’єри пройшло 5,5 місяців, стрічку зняли за 22 зміни. У серіалі були залучені медики швидкої допомоги, які консультували акторів і творчу команду проєкту. У Харкові та на деокупованих територіях Київської області задля безпеки знімальної групи на майданчику були присутні представники МВС.

    Відомо, що наймасштабніша сцена з порятунку людей після прильоту була знята в будинку з автографом Бенксі в Ірпені. У всіх сценах, що знімали біля зруйнованих будівель, брали участь рятувальники, працівники Ірпінського ДСНС.

  • Прем’єра серіалу в Україні відбулася 24 лютого.

    До теми: “Люксембург, Люксембург” став лідером в українському прокаті: перші відгуки на фільм

    Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!

    НАШІ КОЛУМНІСТИ ТА БЛОГЕРИ

    Деркачова ОльгаДеркачова Ольга

    ЦЕ ЗОЛОТЕ ЗОЛОТО…

                Золото і світло – це мабуть, перше, що спадає на думку, коли стоїш в оточенні робіт Олега Заставного. Зрештою, виставка має назву «Світло без тіні». Інакше, певно, зі справжнім світлом і не може бути. Та й бачити усе, що довкола нас, можемо завдяки світлу.             І вже на виставці пригадала собі, що росла з

    Соболик ТетянаСоболик Тетяна

    Правда про дезінформацію. Погляд Польщі

    «А чи потрібна їм правда?» – це питання лектор поставив організаторам перед тим, як почати розповідати про «Моніторинг наративів у мережі, дезінформацію». Ми говорили про Польщу, але він кілька разів повторив, що ці тенденції є й в інших європейських країнах. Хтось, як буває, нічого не зрозумів. І я теж перед тим, як писати цей пост,

    Палій ЮліяПалій Юлія

    Блог дружини військового: хочу, щоб мене пам’ятали хорошим

    Ми дуже рідко раніше говорили про смерть. Майже ніколи. Лиш тоді, коли безпосередньо стикалися з нею. Зараз такі розмови почастішали. На жаль. Жити доводиться в часи, коли вона постійно дихає в спину. Страх, про який ми мовчали Не те щоб я вдягала рожеві окуляри щодо безсмертя, ні. Але завжди старанно відганяла від себе думки про

    Рязанцева ЯнаРязанцева Яна

    Покровський напрямок: що зараз відбувається на українському сході?

    В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів.  Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи