Сьогодні церква в Україні відзначає Вхід Господній до Єрусалиму, або як у народі кажуть Вербну неділю.

У цей день у храмах освячуються вербові галузки. Християни при вітанні б’ють один одного вербовими гілочками й приговорюють: «Не я б’ю, а верба, б’є! За тиждень – Великдень!», пише Галицький кореспондент.

Проте у кожного з нас щороку виникає одне й теж запитання: що робити з торішніми галузками?

Більшість християн спалює минулорічні вербові гілочки, дехто зберігає їх роками біля ікон.

Священники радять подрібнити гілочки і закопати їх у землю. У місті дрібненько поламану вербу можна прикопати у квітнику.

Люди вірять, що освячені вербові котики є цілющими. Якщо з’їсти один, то горло не буде боліти цілий рік.

Якщо котиками пригостити домашню худобу, то вона набереться сил і не хворітиме.

Існує притча, що, мовляв, давним-давно на березі річки гралися кошенята. Захопившись грою, не помітили як скотилися у воду. Течія понесла кошенят, а кицька бігла вздовж берега і хвилювалася за своїх дітей.

Верба біля річки почула плач кицьки, опустила свої гілки у воду і допомогла кошенятам вибратися на землю. Бог побачив доброту верби і ніжно погладив її по кроні… Відтоді щовесни верба вкривається пухнастими бруньками, вербовими котиками.

До теми: В Одесі відкрили великодню скульптуру з куль