Минулого тижня урядова делегація з України взяла участь у засіданні Ради асоціації Україна – ЄС. Нашу державу представляв прем’єр-міністр Денис Шмигаль, для якого візит до політичної столиці Старого Світу може стати не лише вельми показовим, але й останнім під час перебування на чолі Кабінету Міністрів.
Схожість українського прем’єра та голови Європейської Ради Шарля Мішеля всі помітили під час їхнього спільного брифінгу, і вона додала трохи позитивного сприйняття українському урядовцю. Ми всі отримали урок про те, що навіть дрібниця в сучасному світі може створити позитивне враження і її треба використовувати у власних інтересах.
За великим рахунком, результати брюссельських оглядин виглядають для Дениса Шмигаля набагато менш оптимістичними. Впевнено говорити про перегляд Угоди про асоціацію України та ЄС сьогодні не випадає, цей процес може розтягнутися на доволі тривалий час. Натомість єврочиновники топ-рівня вказали голові українського уряду на необхідність боротьби з корупцією та відновлення довіри до правосуддя, розгорнуту резолюцію про стан виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС ухвалив Європейський парламент. Особливо похвалитися сьогодні у відносинах з Європейським Союзом Україні нема чим.
Ба більше – Денис Шмигаль розповів у Брюсселі, що Україна пройшла економічну кризу, пов’язану з пандемією, м’якше за інші європейські держави. Схоже, наш прем’єр забув, як напружено в Києві очікували 600-мільйонного траншу від Європейського Союзу минулого року, хоча у масштабах української економіки сума у мільярд доларів не є захмарною. Зауважу, що і генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, немов відповідаючи на питання Володимира Зеленського Джозефу Байдену, під час зустрічі з Денисом Шмигалем наголосив, що Україні потрібно проводити перетворення, якщо вона хоче стати членом Північноатлантичного альянсу.
У Києві на Дениса Шмигаля очікував неприємний сюрприз: місія МВФ завершила переговори з українськими урядовцями, зазначивши, що для отримання нового траншу кредиту потрібна демонстрація більшого прогресу у перетвореннях. Це, за великим рахунком, чорна мітка політиці уряду Шмигаля, який фактично є другим урядом Зеленського. Залишається сподіватися, що голова уряду встиг придбати у Брюсселі достатньо шоколаду, щоб підсолодити власну відставку.