Штучний інтелект (ШІ) дедалі глибше інтегрується у людську діяльність – від аналізу великих даних до безпілотних систем. Чи має це означати конкуренцію між алгоритмами та людьми?

Факти та міфи з цього приводу проаналізувала “Звістка.”

Дослідження Міжнародного валютного фонду (МВФ) попереджують, що вже у найближчі роки вплив ШІ відчують до 40 % робітників у світі, оскільки алгоритми частково або повністю замінять їхні завдання. Водночас ШІ створює нові професії й може стимулювати економічне зростання.

Факти й статистика

Наразі немає однозначної відповіді, чи є ШІ «заміною» людської праці. Що показують ключові дані із нещодавніх досліджень:

• 300 млн робочих місць під ризиком. Аналітики прогнозують, що глобально ШІ потенційно може автоматизувати до 300 мільйонів робочих місць. Приблизно 85 мільйонів робочих місць можуть зникнути до 2025 року, але натомість можуть зʼявитись 170 мільйонів нових.
• 69 млн нових робочих місць до 2028 року. За оцінкою Світового економічного форуму, поява нових професій у сфері ШІ та автоматизації може створити 69 млн робочих місць.
• Підвищення продуктивності. Дослідження Nielsen зафіксувало 66 % зростання продуктивності при використанні генеративних моделей, а McKinsey оцінює, що ШІ може додати до $13 трлн до світового ВВП до 2030 року.
• Лише 20 % робочих завдань у США підлягають автоматизації. Економіст Дарон Аджемоглу наголошує, що ШІ не може автоматизувати всі процеси: у США лише 20 % завдань піддаються автоматизації, а очікуване зростання продуктивності становитиме лише близько 0,66 % на рік.
• 0,93–1,56 % потенційного зростання ВВП. З урахуванням інвестицій, ШІ може збільшити ВВП США на 0,93–1,56 % за 10 років, що менше за оптимістичні прогнози.

Аргументи «за»: чому штучний інтелект (ШІ) стає конкурентом

• Масштабна автоматизація рутинних завдань. ШІ та робототехніка можуть виконувати процеси швидше й дешевше, ніж люди, що особливо помітно у сфері складського обслуговування, адміністрування й перекладів. За даними огляду International Economic Development Council, роботизовані системи можуть повністю замінити низку адміністративних і clerical‑посад.
• Скорочення робочих місць у традиційних галузях. Прогнозується, що 20 мільйонів робочих місць у виробництві можуть зникнути до 2030 року demandsage.com. Крім того, третя промислова революція та «зелена» трансформація змушують підприємства скорочувати штат працівників, які не мають цифрових навичок.
• Війна та дефіцит кадрів. В Україні війна призвела до різкого зниження економічного виробництва на третину, зростання безробіття і масової мобілізації. Щоб компенсувати брак персоналу, збройні сили активно впроваджують автономні роботи й безпілотні системи. У липні 2025 року українська армія вперше провела наступ за допомогою виключно роботизованих систем, що дозволило захопити позиції без втрат серед військових. За словами командування, наступний етап полягає у заміні піхоти на наземні роботи для виконання логістичних завдань. Ці технології зменшують потребу в людських ресурсах на фронті і демонструють, як війна пришвидшує роботизацію.
• Економія для бізнесу. Автоматизація дозволяє скоротити витрати на зарплату й уникнути людського фактору, що стимулює компанії замінювати працівників алгоритмами.

Аргументи «проти»: чому штучний інтелект (ШІ) не замінить людей

• Створення нових робочих місць і трансформація ролей. Технології не лише скорочують робочі місця, а й створюють нові: Світовий економічний форум оцінює, що до 2028 року ШІ та автоматизація принесуть 69 мільйонів нових вакансій. Поява генеративних моделей спричинила попит на спеціалістів зі штучного інтелекту, аналізу даних і креативних сфер.
• Необхідність людських навичок. Експерти наголошують, що штучний інтелект (ШІ) може виконувати рутинні завдання, але йому бракує емпатії, критичного мислення та етики. Дослідження Аджемоглу показують, що лише 20 % завдань у США підлягають автоматизації, тобто більшість робіт і надалі виконуватимуть люди.
• Обмежене зростання продуктивності. За оцінкою Аджемоглу, впровадження ШІ дасть лише 0,66 % приросту продуктивності та 0,93–1,56 % додаткового зростання ВВП. Це свідчить про те, що очікувана економічна революція може бути переоцінена.
• Сфери, що складно автоматизувати. Фізична праця, що потребує гнучкості та тактильних навичок (наприклад, столярство, робота в сфері догляду), а також професії, де необхідна креативність і стратегічне мислення, залишаються за людьми. Тому повна заміна людини на робочому місці поки що є нереалістичною.

Міфи й теорії змови

Поява генеративних моделей викликала хвилю побоювань і фантазій. Наукові дослідження зазначають, що занадто швидкий розвиток ШІ та недостатня прозорість сприяють конспірологічним теоріям:

• “штучний інтелект (ШІ) забере всі робочі місця.” Насправді автоматизації підлягає лише частина завдань, і вона одночасно створює нові професії. Відповідно до досліджень, більшість робітників виконують завдання, які неможливо повністю оцифрувати.
• “Алгоритми стануть зброєю масового знищення.” Науковці наголошують, що страхи про перетворення ШІ на «масову зброю» та знищення людства є частиною конспірологічних наративів, які поширюють фільми та недостовірні джерела. Хоча використання ШІ у військових цілях викликає етичні дебати, системи контролю і міжнародні норми передбачені для запобігання неконтрольованому використанню.
• “ШІ – це свідомий суперінтелект.” Більшість сучасних моделей – це вузькі системи, які виконують конкретні завдання й не мають свідомості. Страхи щодо надлюдського інтелекту часто ґрунтуються на фантастичних сценаріях, а не на реальних наукових даних.
• “Конспірологи мають право: усі науки брешуть.” Дослідження показують, що люди, схильні до конспірологічного мислення, менше довіряють офіційним джерелам і більше спираються на спекулятивні матеріали Освіта, розвиток критичного мислення та медіаграмотність допомагають відокремлювати факти від вигадок.

Якою буде взаємодія ШІ та людей?

Війна в Україні продемонструвала, що технології можуть стати порятунком у разі дефіциту кадрів: розвиток роботизованих систем дозволяє компенсувати нестачу персоналу, зменшити втрати й покращити логістику. Водночас війна завдала значної шкоди українському ринку праці: економіка скоротилася на третину, безробіття зросло,  а мобілізація та міграція вплинули на доступність кваліфікованих працівників. Цей контекст стимулює бізнес і уряд інвестувати в нові технології.

Загалом ШІ наразі не є повноцінним конкурентом людини, а радше інструментом. Алгоритми виконують рутинні або небезпечні завдання, даючи змогу людям концентруватися на креативності, стратегічному мисленні й турботі про інших. Водночас технології мають бути впроваджені відповідально – з урахуванням етики, прозорості та захисту працівників. Держави, що переживають війну чи інші кризи, потребують інвестицій у освіту, перекваліфікацію та підтримку постраждалих секторів, щоб ШІ став союзником, а не суперником.

Штучний інтелект змінює ринок праці: деякі професії зникають, а інші з’являються.

Статистика показує, що ризики й можливості співіснують: мільйони робочих місць можуть бути автоматизовані, але мільйони нових виникнуть. Війна в Україні підштовхнула до безпрецедентного впровадження робототехніки для подолання кадрового дефіциту, що паралельно відкриває дискусію про етичні норми та захист працівників.

1 вересня в Дії запрацював Дія.АІ.

На Прикарпатті та Львівщині штучний інтелект допомагає діагностувати туберкульоз

Зрештою, майбутнє праці залежить від того, як суспільство керуватиме взаємодією між людиною та машиною, забезпечуючи розвиток навичок, справедливість і стабільність.