Серцево-судинні захворювання – на першому місці серед причин смертності в Україні, як і у всьому світі. В деяких випадках нашому серцю потрібен помічник – кардіостимулятор, або, як його офіційно називають медики, штучний водій ритму серця. Як же його отримати?
«Сказали чекати три місяці»
Франківська пенсіонерка Анна Астаф’єва нещодавно відзначила своє 70-ліття. Як і більшість людей похилого віку, вона має певні проблеми зі здоров’ям, зокрема із серцево-судинною системою. Вони вперше проявилися кілька років тому.
«Проблеми у мене вже років 4-5, але я не знала, що це серце, – каже Анна Астаф’єва. – В мене були стани напівнепритомності, не те щоб я непритомніла, але мені іноді ставало дуже погано. Двічі у мене сильно паморочилося в голові. Я перевіряла судини, і ніхто мені нічого не сказав конкретно, лікарі казали просто: «У вас судини як судини, як у старої людини». Перевіряли і говорили, що то все вікове».
Втім приблизно три роки тому в пані Анни почав періодично підвищуватися тиск. Причини цього вдалося з’ясувати не одразу.
«Я була в сина у Чернівецькій області, мені стало дуже зле. Він відвіз мене до приватного кардіолога. І цей лікар тоді вперше сказав, що у мене низький пульс. Його виміряли, і прилад показав 40 ударів на хвилину. Я ніколи сама не міряла пульс, якщо було погано, я просто йшла до лікаря. У цього лікаря я пролікувался місяців три. Капельниці, якісь спеціальні таблетки з Німеччини, і після такого курсу мені стало краще. Потім я знову ходила до наших лікарів, і ніхто не звертав уваги, що у мене низький пульс», – каже пенсіонерка.
Але цієї осені в Анни Астаф’євої знову сталося загострення хвороби. Три дні поспіль у неї була висока температура.
«Я пішла до своєї сімейної лікарки, Лесі Ананевич. Вона поміряла мені пульс – і він знову був 40. Лікарка терміново направила мене до кардіолога, Людмили Онуцької, в поліклініку №2. Та мене послухала і сказала, що у мене буває короткочасна зупинка серця. Таке я почула вперше. Мене направили на обстеження за допомогою методу Холтера», – пояснює пані Анна.
ЕКГ за методом Холтера – відомий метод діагностики серцево-судинних захворювань. Цей апарат важить близько пів кілограма, носиться протягом доби і фіксує всі збої в роботі серця, в тому числі короткотривалі і непостійні, які важко виявити на простій ЕКГ.
«Після цього обстеження підтвердилося, що у мене дійсно бувають зупинки серця на три-чотири секунди. Лікарі сказали, що мені обов’язково потрібна операція – встановлення кардіостимулятора. Мовляв, немає ніякого лікування, можна підтримувати стан лише уколами вітамінів, але операція є необхідною. Я закінчила курс уколів, пішла вже до своєї лікарки, вона мені сказала – можна проводити підтримувальну терапію вітамінами, а якщо стане погано, то викликайте швидку», – додає пенсіонерка.
Її направили до кардіохірурга в Івано-Франківську центральну міську клінічну лікарню. Там жінку оглянув лікар-кардіолог і порекомендував встановити кардіостимулятор типу DDDR. Офіційна медична назва пристрою – штучний водій ритму серця, або ШВРС.
«Він прочитав історію хвороби і сказав, що записує мене на чергу на стимулятор. Але при цьому зауважив, що кардіостимулятор буде аж в кінці січня наступного року або на початку лютого. Це було в кінці жовтня, тобто чекати мені треба буде три місяці. Мені спершу називали вартість приладу – тисяча доларів США. Згодом, вже в ЦМКЛ, лікар сказав, що пристрій коштуватиме приблизно 46 тисяч гривень. Але оскільки зараз їх немає, то якщо мені стане погано, доведеться ставити його за свій кошт. І де я маю взяти такі гроші? Буду чекати і сподіватися на краще», – каже Анна Астаф’єва.
ШВРС: безкоштовно, але не завжди
Операції з імплантації кардіостимуляторів проводяться в Івано-Франківську. Цим займаються у відділенні малоінвазивної діагностики і лікування Івано-Франківської центральної міської клінічної лікарні. Його завідувачка Лілія Сорохтей працює в цій сфері вже понад 20 років. Вона каже: кардіостимуляторами пацієнтів зазвичай забезпечують за державною програмою.
«Є відповідна державна програма з забезпечення розхідними матеріалами пацієнтів з серцево-судинними захворюваннями. Туди входить багато речей, серед яких є і кардіостимулятори. Першочергово ними повинні забезпечуватися люди з інвалідністю. Є відповідний наказ міністерства, і щороку лікарі збирають заявки на встановлення ШВРС. Це робиться на обласному рівні», – пояснює Лілія Сорохтей.
Серед наказів МОЗ дійсно є два, які стосуються розподілу кардіостимуляторів типів DDD та DDDR. Вартість першого типу на сайті міністерства вказана 20119 гривень, другого типу – 29488 гривень. Ці прилади виробляються у США та Сінгапурі.
«У мене є статистика, скільки пацієнтів є зараз в Івано-Франківську на черзі на кардіостимулятор. За 9 місяців 2019 року в нас по місту є на списку 12 людей, які потребують нової імплантації стимуляторів, і 13, які потребують заміни, тобто реімплантації. Є люди, які можуть чекати на операцію, а є такі, яким операція потрібна терміново. Тоді треба щось робити – наприклад, звертатися до різних благодійних фондів чи купувати ШВРС за власні кошти. Якщо жінка, яка до вас звернулася, сама прийшла до лікаря, значить її стан, скоріше за все, дозволяє зачекати. Але, звісно, якщо її лікар вважає інакше, то треба діяти», – розповідає медик.
Якщо у пацієнта не було втрат свідомості, каже пані Лілія, тоді випадок може зачекати, бо не є особливо ургентним. А на цей час справді можна призначати медикаментозну терапію. Але іноді до кардіологів потрапляють і пацієнти, які втрачають свідомість, бо їх тиск падає до позначки 20 і нижче. Таким людям ставити ШВРС треба терміново.
Взагалі ж процедура отримання кардіостимулятора виглядає так. Людину з хворобою серця має поставити на облік її сімейний лікар, ці дані передадуть кардіологу поліклініки та міському кардіологу. Далі інформація потрапляє у міський реєстр, пацієнтів вносять у список, і коли місто отримує кардіостимулятори, їх розподіляють між тими, кому ці пристрої потрібні.
«Ми робили замовлення, на область і на місто мають прийти стимулятори. Це замовлення до нас приходить, як правило, не раніше кінця січня або початку лютого. Може бути навіть березень чи квітень. Всі речі, які закуповуються за кошти державного або міського бюджету, для пацієнтів є безкоштовними. На жаль, цього іноді може бути недостатньо. І якщо вже ШВРС немає у лікарнях, то можна звернутися у благодійні фонди. Туди пацієнти вносять кардіостимулятори для своїх операцій, попередньо купивши ці пристрої за власні кошти. Якщо немає державного стимулятора, то пацієнт купує його сам. Але звісно, якщо поступає пацієнт у критичному чи ургентному стані, то ми поставимо державний стимулятор саме йому», – пояснює Лілія Сорохтей.
За її словами, більшість пацієнтів, які звертаються до кардіологів щодо стимуляторів, мають якусь інвалідність, і дуже рідко є звернення від тих, хто її не має. Випадок Анни Астаф’євої – саме такий, у пенсіонерки немає інвалідності.
Медики рекомендують
Серцево-судинні захворювання є основною причиною смертності в Україні, особливо серед чоловіків. Що потрібно знати, щоби потурбуватися про здоров’я свого серця і запобігти серйозним проблемам?
До серцево-судинних захворювань належать ішемічна хвороба серця (серцеві напади), інсульт, підвищений артеріальний тиск (гіпертонія), захворювання периферичної артерії, ревматична хвороба серця, вроджені захворювання серця та серцева недостатність.
Найчастіше причиною таких захворювань є наша власна поведінка і звички: куріння, брак фізичної активності, нездорове харчування та надмір алкоголю. Змінивши таку поведінку, ми можемо суттєво знизити ризик серцево-судинних хвороб.
Які кроки допоможуть зберегти здоров’я серця?
- Кинути курити
Куріння – одна з головних причин виникнення серцево-судинних захворювань. Найкращим рішенням, яке ви можете прийняти для здоров’я свого серця, буде кинути курити. Пасивне куріння також шкідливе для здоров’я серця.
- Бути активними
Регулярна фізична активність зменшує ризик серцево-судинних хвороб.
Рекомендується приділяти принаймні 30 хвилин фізичній активності 5 разів на тиждень. Сюди можна зарахувати гру, ходьбу, хатню роботу, танці.
- Слідкувати за своєю вагою
Зайва вага підвищує ризик серцево-судинних захворювань.
- Дотримуватись збалансованого здорового харчування
Рекомендується вживати менше продуктів з високим вмістом насичених жирів, що може підвищити рівень холестерину в крові. Намагайтеся їсти рибу двічі на тиждень – це прекрасне джерело омега-3 жирних кислот, дуже корисних для серця.
Щоб кров’яний тиск був у нормі, вживайте менше солі – менше соліть їжу під час приготування і не досолюйте страви за столом.
- Вживати цільнозерновий хліб, каші з цільного зерна
Їжте багато овочів та фруктів. Коли купуєте продукти в магазині, зверніть увагу на інформацію про вміст калорій, жиру, цукру і солі. Вживайте менше алкоголю. Він калорійний. Його надмірне вживання збільшує ризик виникнення серцево-судинних захворювань.
Тарас ВОЛОШИН
Деркачова Ольга 
Палій Юлія 
Рязанцева Яна 
Магда Євген