Петро Кузик — перший хворий на COVID-19 у селищі міського типу Кути на Івано-Франківщині.
Населений пункт межує з Чернівецькою областю, куди Петро часто їздив велосипедом, щоб провідати 89-річну маму у село Мілієве, інформує “Українська правда SOS”.
Після повернення з однієї з поїздок у 57-річного чоловіка і його сім’ї почали з’являтися симптоми респіраторної хвороби. Впродовж місяця у Петра, його дочки, онуки та мами, яку він провідував на Буковині, підтвердили коронавірус.
Дочка Петра, Марія Гончарова, розповіла, що історія з COVID-19 розпочалась наприкінці березня – початку квітня. Першим захворів тато — йому 57 років, веде здоровий спосіб життя, затятий велосипедист.
Сім’я вважає, що батько захворів у Чернівецькій області, бо на той момент вона була лідером із захворюваності, а в їхньому селищі не було хворих. Контактів у нього було мінімум — ходив до магазину, купляти продукти, був у масці та в рукавицях.
Марія Гончарова звернулась до сімейного лікаря одразу. Тому що всі спочатку були нажахані тією ситуацією, яка творилась в Україні.
Лікарка порадила спостерігати одне за одним, за симптомами, приймати жарознижувальні, якщо температура вище 38,5 — багато пити. І дивитись, чи немає задишки.
“Шостого квітня у мого сина, якому чотири роки, вночі піднялася температура до 40 градусів, яку ми не могли збити, о 5 ранку викликали швидку. По телефонну я розповідала диспетчеру, що в нас в сім’ї у всіх ознаки респіраторного захворювання. Проте медики приїхали на виклик без захисту. Тест на COVID-19 синові так і не робили. Ми пробули в лікарні добу, в реанімації дитячого відділення, опісля нам сказали, що лікарня готується до напливу хворих, тому їдьте додому“, – пригадує Гончарова.
Тоді коли жінка з сином були у лікарні, в тата різко піднялася температура. Викликали швидку — цього разу медики приїхали повністю захищені, в костюмах. Тата відвезли в інфекційне відділення районної лікарні у місто Косів, де одразу призначили комп’ютерну томографію — виявили двостороннє запалення легень, хоча тато зовсім не кашляв, поклали у лікарню, зробили швидкий тест та взяли мазок з гортані для ПЛР.
Швидкий тест виявився негативним. Поки чекали результату ПЛР, до них додому приїхала санстанція, яка продезінфікувала помешкання.
Після госпіталізації перші два дні у тата прослідковувалась позитивна динаміка перебігу хвороби. Але потім температура різко піднялася до 39, почалась задишка, впав рівень кисню в крові, гемоглобін був дуже високий, що означало згущення крові — прикарпатця перевели в реанімацію. Коли підтвердили коронавірус, чоловіку виписали експериментальні препарати, він підписував дозвіл на їх застосування.
“Ми купляли багато медикаментів самостійно. Можливо, якусь частину ліків забезпечувала й лікарня, я не знаю. Відколи тато потрапив в лікарню, то щодня в середньому від півтори до двох тисяч гривень ми витрачали на препарати, іноді бувало і більше“, – каже дочка.
Додає, що зараз батько почувається непогано. Але чоловік по собі відчуває, що вже такої фізичної міці у нього немає в організмі. Він звик багато фізично працювати: є господарство, є город. А він каже, що вже так не може, потрібно йому відпочити. Є втомлюваність. Після повернення з лікарні схуд на 11 кг.
Та загалом, за словами жінки, у сім’ї захворіли усі.