Хабарі, фальсифікації, лікарня, як з фільму жахів, повії, перекриті дороги… 2017-й майже позаду, тож пригадаємо найскандальніші події цього періоду.

1. Лікарська таємниця

У квітні за підозрою в хабарництві в Івано-Франківську затримали медика – завідувача відділення інвазивних методів діагностики та лікування Івано-Франківської обласної клінічної лікарні Олександра Копчака. Сума була наче невелика – 4100 грн., але його колеги вийшли на протест, щоб довести, що лікаря підставили, і водночас заявити, що в медицині потрібні зміни. Зокрема, підвищення зарплати медичним працівникам.

В обласній прокуратурі ж повідомили, що працівники СБУ провели комплекс негласних слідчих заходів, в т. ч. відеозйомку, яка підтверджує факт вимагання лікарем певної суми за свої послуги.

Ситуація сколихнула громадськість. Одні вважали, що подяка лікарю – це хабар, за який передбачена відповідальність. Інші – що медичні працівники отримують низьку зарплату, тож віддячувати їм треба. Але всі були одностайні в тому, що в медицині необхідні зміни.

2. Голова-нехабарник

20 січня сільського голову Ямниці Тисменицького району Миколу Зелінського затримали на хабарі. Мова йшла про 3 тис. доларів, які були першим внеском із загальної суми у 180 тисяч, за виділення двох гектарів землі. Війт вину не визнавав.  Мовляв, земля передана у приватну власність, тож зробити цього він не міг.

Кримінальне провадження відкрили за ч. 4 ст. 368 ККУ, що передбачає позбавлення волі на строк до 12-ти років з позбавленням права обіймати певні посади.

Зрештою, у червні Зелінський таки визнав свою вину, розкаявся, заплатив 25,5 тис. грн. штрафу та повернувся на посаду голови. Щоправда, ненадовго. Він відмовився балотуватися на посаду очільника новоствореної Ямницької ОТГ, тож наразі на цю посаду обраний член «Блоку Петра Порошенка «Солідарність» Роман Крутий.

3. Московські баталії

Тривалий час на Прикарпатті не вщухають конфлікти довкола Української православної церкви Московського патріархату (в офіційних документах приналежність до МП відсутня). Попри всі формальності, відмовилися від релігійного впливу з Москви жителі сіл Острівець та Рогиня на Городенківщині, Старий Гвіздець на Коломийщині.

У Богородчанах чиновники вживають заходів, щоб виселити представників УПЦ (МП) з Домініканського собору, а в Івано-Франківську – зі Спасо-Преображенського храму в центрі міста. В останньому випадку конфлікт начебто вичерпався на користь церкви, проте періодично під стінами споруди громадські організації влаштовують акції протесту, мітинги, щоб вигнати «представників Москви» з міста.

Чи не найбільшого розголосу набув конфлікт щодо приналежності Благовіщенської церкви у Коломиї до Московського патріархату. Нині ж там відправляють богослужіння священики УГКЦ.

Ще один інцидент також пов’язаний із Коломиєю. На території Миколаєво-Успенського собору УПЦ правоохоронці виявили посів маку, вирощувати який нині заборонено. Справу кваліфікували як адміністративне правопорушення і передали в суд, вину на себе взяла прихожанка цієї церкви, за що й сплатила штраф.

4. Ямницькі амбіції

Наприкінці жовтня у найбагатшій в області Ямницькій ОТГ, до якої увійшли села Ямниця,  Павлівка, Сілець і Тязів, відбулися вибори голови та місцевих депутатів. За приблизними підрахунками, бюджет Ямницької ОТГ складатиме 59 млн. грн., з них громаді вистачатиме 40 мільйонів, а 19 мільйонів мали б повертатися у державний бюджет як реверсна дотація.

Посаду голови Ямницької ОТГ здобув очільник Тисменицької райради Роман Крутий. А під час виборів місцевих депутатів не обійшлося без скандалів. Зокрема, у 19-му окрузі перемогу здобула пенсіонерка Мирослава Бялюк, яка, за підрахунками комісії, набрала на один голос більше, ніж її основний конкурент, фігурант корупційного скандалу з екс-головою Ямниці Миколою Зелінським Володимир Рега. Жінку привітали з перемогою, а через кілька хвилин один із 60-ти бюлетенів за неї визнали недійсним.

Та пенсіонерка пішла до суду, який виніс рішення на її користь, визнавши дії ДВК неправомірними, та зобов’язав комісію провести повторний підрахунок голосів.

5. Недоглянута медицина

Напівутеплений фасад, облуплена плитка, обдерті стіни – приблизно так виглядає Долинська дитяча міська лікарня. Не кращий вигляд має і поліклініка для дітей у тому ж населеному пункті. За багато років ремонти тут майже не проводилися, а про нове обладнання чи інші медичні новації давно забули.

Фото лікарні, яка виглядає, наче з фільму жахів, сколихнули громадськість у жовтні цього року. Дитяча лікарня у Долині розміщена трохи далі від центральної частини міста. Асфальтне покриття тут є ситуативно, а іноді його взагалі немає – лише ями і болото. Сходи у будівлю також зруйновані. Частина фасаду утеплена, інша – стара, потріскана. Вікна замінені на металопластикові, але виглядає так, що ставили їх лише вчора: дірки не зашпакльовані, відкоси не зроблені, хоча з того часу пройшло вже кілька років.

У поліклініці, яка є структурним підрозділом дитячої лікарні, ситуація не краща. Відразу в коридорі – подертий лінолеум. Майже у кожному з кабінетів – сирість, запах плісняви і грибок за меблями. Вранці запах особливо сильний, різкий, медики не знають, наскільки безпечно працювати в таких умовах. Але вони люблять свою роботу, вважають, що виконують її максимально ефективно, а дехто навіть поліпшує умови праці, ремонтуючи кабінети за власний кошт.

6. Усім – по сонцю

На десятки гектарів землі в кількох населених пунктах Івано-Франківщини претендує компанія «Сонце Галичини», ще в кількох – «Сонце Прикарпаття». Засновники у структур – однакові, які, до того ж, мають і багато інших «комфортних сонць» чи не в кожному районі області.

На орендованих на багато років площах вони планують облаштувати сонячні електростанції, вартість яких перевищує десятки мільйонів євро. Проте про походження цих інвестицій ніхто не знає, а розмір статутного фонду кожної компанії не перевищує десяти тисяч гривень.

Землі виділені у селах Насташине, Стримба та деяких інших населених пунктах, а нещодавно одній із похідних «Сонць» – «Комфорту Долинщини» виділили понад 13 га землі на Долинщині.

Гучного розголосу справа, на жаль, не набула, адже тоді чиновники, можливо, задумалися б, кому і для чого виділяють величезні земельні наділи на багато років.

7. Омріяне тепло

У 2012 році найбільша котельня «Теплокомуненерго», яка забезпечує теплом і гарячою водою третину мешканців міста, 10 шкіл, 9 дитсадків, 5 ВНЗ, 14 навчальних закладів (спортивних і музичних шкіл, училищ, коледжів), 12 закладів охорони здоров’я, 10 закладів культури та державні установи, відійшла у приватні руки. З тих пір почалися проблеми із запуском тепла і зросли тарифи.

Цього року «СТЕК» не розпочала вчасно опалювальний сезон через відсутність лімітів на газ. Щоб їх отримати, потрібно було сплатити борг, який становить 46 млн. грн., і НАК «Нафтогаз України» відмовилася постачати цій компанії газ та укладати з нею договір, поки не будуть перераховані кошти. Через неспроможність компанії вирішити проблеми частина мешканців Івано-Франківська обходилася без тепла, і навіть ще всередині листопада не всі споживачі його отримали.

8. Сила громади

У селі Драгомирчани неподалік Івано-Франківська депутати сільської ради таємно розділили між собою і правоохоронцями ділянку, де мала б бути нова школа та стадіон. Обурені мешканці села чотири дні блокували трасу Львів-Мукачево, вимагаючи від депутатів скасувати скандальне рішення.

Ще декілька років тому Драгомирчанська сільрада виділила земельну ділянку для будівництва школи, садка та стадіону. Незважаючи на понад 2 тис. жителів, в селі є тільки невелика школа, тому люди змушені возити дітей на навчання в сусідні Крихівці чи Івано-Франківськ. На ласий шматок землі площею понад 2 га в центрі села поруч із церквою кинули оком депутати сільради нинішнього скликання, змінили цільове призначення земельної ділянки з громадської забудови на житлову.

Зрештою, під тиском громади Драгомирчанська сільрада таки стала на її бік. Сільському голові доручили виготовити проект землеустрою щодо відведення ділянки площею 2,098 га для будівництва школи та стадіону.

9. Вали – дітям

У вересні цього року громадськість Івано-Франківська відреагувала на те, що на півтора року частину Валів обгородять та облаштують під’їзд до будівельного майданчика нового храму Святого Миколая УГКЦ. Жителі виступили проти цього, вимагали не відбирати в їхніх дітей улюблене місце. Люди не розуміли, чому церква забирає 30 соток землі – весь пагорб. До того ж, було неясно, як це може бути святе місце, якщо є такий спротив людей. Представник церкви запевнив, що пагорб не постраждає, дорогу будуть викладати дорожніми плитами, щоб не виносити болото на вул. Шопена. Будівництво церкви триватиме півтора року, потім обіцяли все відновити і посадити саджанці.

10. Платне кохання

Депутат Івано-Франківської міськради Володимир Олійник під час сесійного засідання публічно заговорив про сексуальні послуги за гроші, зауваживши, що ледь не кожного вечора, повертаючись додому, бачить на вул. Надрічній повій.

Як з’ясувалося, жрицю кохання, як правило, можна знайти коло автотраси, на виїзді з міста, вокзалі чи біля заправки. Ціни на такі послуги різні. Багато таких дівчат – студентки, намагаються працювати по одній, зустрічаються з клієнтами в готелях. З часом переходять на квартири, мають постійних клієнтів, а їхня «робота» коштує приблизно 50 доларів за годину.

Про проституцію в Івано-Франківську знають і в патрульній поліції, до них зверталися кілька разів ошукані повіями клієнти. Проте патрульні не мають повноважень перевіряти дівчат, а попит на послуги кохання як був, так і буде завжди.

Ірина ФЕДОЛЯК