Скарб римських денаріїв (лат. – denarius – старовинна срібна монета вартістю 10 асів, карбування якої почалося у 269 р до. н. е.), випадково виявили біля села Дубовиця Калуського району, інформують “Вікна” з посиланням на  старшого наукового співробітника краєзнавчого музею Калущини Івана Тиміва.

Як відомо, відомості нумізматики є цінним джерелом для вивчення економічного розвитку і торгово-економічних зв’язків давнього населення українських земель. Особливо важливе значення мають монетні скарби. У них за умов слабкості тодішніх товарно-грошових відносин концентрувався надлишок суспільного продукту. У минулі часи скарби утворювалися з різноманітних предметів (знаряддя праці, посуд, культові речі, коштовності, монети тощо), які закопували у землю для накопичення (тезаврації), збереження від крадіжки, грабунку або знищення. Кожна така знахідка несе важливу інформацію про тогочасне суспільство, свого власника, його соціальний статус, торгово-економічні зв’язки регіону, військово-політичне становище тощо. Наприклад, монетний скарб є своєрідною «моментальною фотографією», що зафіксувала особливості місцевого грошового обігу, номінали, якими користувалися у повсякденні, а також види різних грошових одиниць, що слугували засобом для накопичення.

До категорії рідкісних знахідок для лісостепової зони України належить скарб римських республіканських денаріїв, виявлений у селі Дубовиця на Калущині. Сьогодні село належить до Войнилівської селищної ради. Саме поблизу цього поселення у 1890 року виявлено скарб монет, що відноситься до періоду існування липицької культури (І-ІІІст.). За словами Владислава Лозінського, «знайдена в Дубовиці значна кількість римських монет (денарїїв), зважаючи на велику кількість проданих у Львові номіналів, належить до найбільших у нашому краї». Уперше про знахідку римських монет науковий світ сповістив д-р Александр Чоловський. Виступаючи 5 березня 1891 року на засіданні Товариства реставраторів у Львові, учений повідомив, що скарб було знайдено восени 1890-го під час копання ями для зберігання картоплі на полі неподалік двору пана Генріка Мєжинського в Дубовиці. Монети знаходилися у двох глиняних посудинах на глибині півметра і усі були покриті патиною. Обидві посудини були розбиті робітниками, які поділилися між собою монетами в розрахунку 130 штук на кожного.

Загальна кількість денаріїів сягала 1600 шт. Досі трьома власниками скарбу привезено до Львова 400 монет. Першим їх придбав знаний львівський колекціонер Фердинанд-Никодим Висоцький. Загалом скарб містив виключно римські срібні монети денарії без жодних типів. Серед них були: денарії Нерона (54-68 рр. – далі роки правління імператорів. – І. Т.), Гальба (68-69), Веспасіана (69-79) (фото1,1-a), Тітуса (79-81), Доміціана (69-79), Нерва (96-98), Траяна (98-117) (фото 2), Адріана (117-138) та його дружини Сабіни, Антоніна Пія (138-161) (фото 3), Марка Аврелія (161-180) та його жінки Фаустини, Луція Вера (161-169) та його дружини Луції, Антоніна Коммода (180-192) (фото 4) та його жінки Криспіни, Септемія Севера (193-211) та його дружини Юлії Домни. Зважаючи на те, що найпізніші монети припадають на час правління С. Севера, можна припускати, що скарб було закопано у першій половині ІІІ ст. н. е.

До прикладу наведемо опис монети імператора Веспасіана. Номінал–денарій. Діаметр – 18,5 мм. Матеріал виготовлення – срібло 3,01 грама. Карбування – римське 69-79 рр. н. е. Аверс: у центрі – портрет імператора Веспасіана (вправо). Навколо портрета напис – CAESAR VESPASIANVS AVG COS II. По краю монети – крапковий обідок. Реверс денарія виглядає так: у центрі – зображення Юнони Монети. Навколо напис – MONETA AVG. По краю – крапковий обідок. Юнона (згідно з римською міфологією, дружина верховного бога Юпітера), богиня родючості, захисниця шлюбних зв’язків, пошановувалась також як дарувальниця мудрих порад (Moneta). На Капітолійському пагорбі знаходився храм Юнони Монети, а поряд – монетный двір римскої держави. Після перемоги Риму над царем Пірром у 275 р. до н. е. було принято рішенння карбувати гроші лише у храмі Юнони. Починаючи від II ст до н. е., кругляшки із зображенням богині Юнони почали називатися «монетами».

Отже, з огляду на велику кількість римських денаріїв можна припустити, що це міг бути скарб, захований римським купцем, який підтримував контакти з племенами віддаленої периферії античного світу. Ймовірно також, що накопичення належало комусь із представників родоплемінної знаті. Знахідка певною мірою засвідчує наявність економічно-торговельних зв’язків варварського населення Прикарпаття з давньоримським світом.