Текст радіодиктанту опублікують 28 жовтня об 11:00 на сайтах Українського Радіо та Суспільне Культура.

Українці взяли участь у написанні щорічного Радіодиктанту національної єдності 2024 року. Цьогоріч він називався “Магія голосу”, його авторка Оксана Забужко присвятила Українському Радіо, що святкує своє сторіччя у листопаді 2024 року.

Наразі Суспільне Культура розтлумачує слова та фрази, з якими в учасників могли виникнути труднощі.

• Брехунець — поширена побутова назва радіоточки за радянських часів, ніби глумлива та образлива, адже відсилає до обману та неправдивої інформації. Радіо за радянських часів було майже в кожному домі, адже після Другої світової дротову радіомережу проклали по всій країні.
• Тати-мами — батьки, родичі, старші люди. За чинним правописом складні слова, утворені внаслідок поєднання близьких за значенням слів, що передають єдине поняття, варто писати через дефіс (параграф 35, пункт 5).
• Чутися в гурті означає відчувати себе частиною спільноти. Словник синонімів Полюги пропонує пояснення слова як “вчуватися, прослухуватися, зачуватися”. А от Словник Грінченка наводить два пояснення “чутися”: як “бути почутим” (“Знали б люде, — чулись би непороки на їх, а то усі шанують” та “Чулися молоді жарти”) та “почуватися” (“Ой коні, коні, ведмеді, чи чуєтеся на силу, чи довезете княгиню?”) — у нашому випадку актуальне друге.
• Модуляція — інтонація, тон голосу.
• Засланчий — від “заслання”. В радянській культурі цей термін вживався на позначення кримінального покарання та засудження з обов’язковим поселенням у певній місцевості на термін, зазначений у вироку.
• З півслова — одразу, без довгих пояснень. Важливо, що в цій ідіомі “півслово” є одним поняттям, тому пишеться разом.
• Сталінські роки — роки СРСР за часів Йосипа Сталіна. Згідно з правилами, назви історичних подій, епох, війн, геологічних періодів тощо, які стали загальними, пишемо з малої літери.
• Танґо — жанр музики і танець, притаманний регіону Ла-Плата. Він був поширений в Уругваї та Аргентині. Походження назви танцю й досі викликає дискусії та суперечки серед дослідників. Та згідно зі “Словником-довідником вживання літери ґ” (Львів, 1993) українською мовою це слово варто писати з літерою ґ. Натомість чинний правопис на цю тему говорить так: звук [g] та близькі до нього звуки, що позначаються на письмі буквою g, звичайно передаємо буквою г: аванга́рд, агіта́ція, агре́сор, бло́гер, лінгві́стика, негативний, се́рфінг), а буквою ґ передаємо звук [g] у давнозапозичених загальних назвах, таких як ґа́нок, ґатунок, ґвалт, ґра́ти, ґрунт.
• Гулагівський — від абревіатури ГУЛАГ (рос. Главное управление исправительно-трудовых лагерей, трудовых поселений и мест заключения). Чинний правопис стверджує, що суфіксальні утворення від звукових абревіатур пишемо малими буквами: оо́нівський, тю́гівець (параграф 61, пункт 2).
• 1960−1980-ті: відповідно до правопису числівників, якщо два порядкові числівники розділені тире, нарощуємо: тільки другий числівник, якщо відмінкові закінчення числівників збігаються.

Як перевірити радіодиктант

Ті, хто бажає, щоб їхній текст перевірили фахівці, можуть надіслати його поштою за адресою: 01001 м. Київ, вул. Хрещатик, 26. Важливо, щоб на штемпелі була дата відправлення не пізніше як 27 жовтня.

Також можна сфотографувати або відсканувати написаний текст і надіслати його у форматі JPG, PNG, JPEG, TIFF, PDF до 11:00 28 жовтня на адресу rd@suspilne.media.

Крім того, можна скористатися формою “Надіслати текст на перевірку” на сайті Українського Радіо.

До теми: “Я дуже на нього чекав і не розчарувався”: Вишебаба про текст Забужко та досвід читання Радіодиктанту 2024