Цими днями у Києві проходить масштабний проєкт “Молитва за Україну”.

Прикарпаття на цій виставці представляє художник Володимир Семчук з Івано-Франківська, повідомляє “Галицький кореспондент”.

Роботи, представлені українськими художниками на проєкті “Молитва за Україну”, відображають злочини, які Росія здійснює зараз в Україні. Слід зазначити, що центральною темою проєкту є образ “Української мадонни”, оточеної найважливішими історичними та мистецькими артефактами різних регіонів України. Цей образ уособлює не лише Божу Матір, але й усіх українських жінок-матерів, які вірять в Бога, перемогу та свою націю.

Кожна з 40 картин, представлених на виставці, несе в собі глибокий патріотичний зміст

Твори відображають реалії нашого часу, водночас підкреслюють непохитну віру в краще майбутнє. Організатори кажуть, що художники сьогодні прагнуть відобразити свої емоції у контексті війни, бо як свідчить історія, війни рано чи пізно закінчуються, а переможці згодом обов’язково приносять нові, зокрема й творчі та мистецькі рішення, які й збагачують світову культуру.

“Виставка стартувала у Печерській Лаврі, – говорить учасник проєкту, прикарпатець Володимир Семчук. – Далі всі роботи буде перевезено за кордон. Кошти з їх продажу спрямують на підтримку ЗСУ. Я єдиний представник Івано-Франківської області на цій виставці, і тут представлено мої 2 роботи”.

У розмові пан Володимир розповів, що для нього велика честь брати участь у цьому проєкті, де учасниками є відомі художники України. Зокрема, Валерій Шматько, Олександр Охапкін, Катерина Білетіна.

Прикарпатець каже, що завдячує відомому художнику України Володимиру Козюку. Саме завдяки йому він і брав участь у багатьох проєктах, і Володимир Козюк є для франківського художника прикладом для наслідування.

Володимир Семчук народився у селі Угринів, а нині проживає у Івано-Франківську. Ще з ранніх літ батьки побачили в малому хлопцеві несамовитий потяг до малювання і віддали його на навчання до художника Володимира Терешкуна, який і навчив його основам живопису, рисунку і композиції. Далі було навчання в Інституті Мистецтв в Івано-Франківську. Володимир є активним учасником міжнародних, всеукраїнських та обласних виставок.

Прикарпатський художник каже, що його найбільшою підтримкою і музою є дружина Христина, яка також художниця

Вона завжди додає йому впевненості та надихає на творчість. Практично всюди їздить зі своїм чоловіком-художником і живе мистецтвом так само, як і Володимир. Займається Володимир Семчук також розписом храмів. Бути іконописцем для нього, насамперед, це не просто свідомий вибір, а вияв смиренності і виконання волі Божої. Художник вважає, що служить Богу в силу свого таланту, який Він дає не просто так і не будь-кому. Каже, що загалом по Україні в різних містах та областях розписав понад 40 храмів та іконостасів. А ще його роботи раніше придбали Віктор Ющенко та Ніна Матвієнко.

Володимир Семчук учасник – міжнародних пленерів та виставок у Болгарії та Америці

Отримав медаль за “Відродження України” на міжнародному пленері у конкурсі “Кращий художник THE BEST ARTIST 2020”, став лауреатом міжнародної мистецької премії ім. Архипа Куїнджі за серію експресивно-символічних живописних робіт “Парейдолія”. Відзначений прикарпатський художник благословенною відзнакою Рівноапостольного Володимира Великого князя Київського за заслуги перед Православною Церквою України та боголюбивим українським народом. У 2022 році Володимира Семчука нагороджено міжнародною премією “Культурна дипломатія”.

“У живописі не важливо прив‘язуватися до побаченого, – наголошує у розмові пан Володимир. – Сліпо копіювати натуру на фотографічному рівні не цікаво і не потрібно. Головне в картині – це емоції. Негативні чи позитивні – не важливо. Важливо, щоб щось торкалося душі людини, щоб заставило її відчути те, що хоче передати автор. Колір, композиція, манера виконання повинні бути допоміжною складовою у виділенні головного і узагальненні другорядного”.

Художник говорить, що любить недосказаність, містичнісь, розмиті чи списані контури, напівабстрактні вирішення в картинах. Хоче завжди залишити глядачу місце для роздумів, щоб заставити працювати його уяву. Бо коли вся робота виглядає повністю завершеною, то глядач бачить лише те, що нав’язує йому художник. А якщо автор вміло підведе глядача до істини, то залишить йому шанс самостійно домислити щось, на підсвідомому рівні додати свого, внутрішнього бачення. Додає, що тільки тоді емоції починають проявлятися в повній силі. Лише тоді людина хоче знову і знову дивитися на картину і бачити щось нове, щось своє. Лише так встановлюється енергетичний обмін між внутрішнім світом художника і глядача.

“Коли робиш свою роботу від щирого серця, то вона легко йде і оцінюється оточуючими, – підсумовує Володимир Семчук.

Мар’яна ЛОКАТИР

Нагадаємо, в Музеї мистецтв Прикарпаття відкрилася виставка живопису Тетяни Мурафи