Щороку десятки прикарпатців гинуть на роботі. Причини смерті різні, але одне можна сказати напевне: людей вже не повернеш. Хто винен у загибелі працівників та як вберегти себе від нещасного випадку на робочому місці, дізнавався «Галицький кореспондент».

Смерть під землею

У ніч на 9 лютого, близько 23:30, на Прикарпатті трапилась трагедія. У селі Угринів Тисменицького району, на перехресті вулиць Незалежності та Правди, під час проведення робіт з облаштування дощової каналізації загинув іванофранківець. Йому було лише 35 років, він працював на фірму «ДіамантБудСервіс».

Чоловіка засипало землею у траншеї, яка була завглибшки близько чотирьох метрів. На місці події йому намагались допомогти десятеро рятувальників. О 01:20 його відкопали, передали медикам, але ті уже тільки констатували смерть.

Згодом стало відомо, що загиблий – атовець Андрій Пришляк. У нього залишились дружина та мала дитина. Чоловіка поховали 13 лютого.

У секторі комунікації ГУ НП в Івано-Франківській області розповіли, що через загибель працівника правоохоронці відкрили кримінальне провадження за частиною 2 статті 272 КК України – «Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою, що спричинило загибель». Санкція статті передбачає обмеження волі на строк до п’яти років або позбавлення волі на строк до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Крім того, у пресслужбі поліції повідомили, що наразі вирішується питання щодо оголошення підозри виконавцю робіт.

Представники фірми «ДіамантБудСервіс» відмовились коментувати нещасний випадок. Мовляв, наразі триває розслідування, тому з журналістами вони говорити не будуть. Коли закінчиться слідство, тоді все повідомлять.

Три види нещасних випадків

У 2019 році на підприємствах Івано-Франківської області трапилося 92 нещасних випадки, 18 з них – смертельні. У 2018 році нещасних випадків було більше – 105, у 13 з них загинули люди. Перший заступник керівника управління Держпраці в Івано-Франківській області Руслан Мазур каже, що кожен випадок індивідуальний, але загалом причини смертельних нещасних випадків поділяють на три категорії: технічні, організаційні та психофізіологічні.

Технічні – коли нещасний випадок трапляється через певні технічні конструкції, невдалі проєктні роботи тощо. Організаційні можуть виникати з вини як керівників, так і працівників. До психофізіологічних відносять випадки, які трапляються через погіршення стану здоров’я, особисту необережність, навмисне нанесення тілесних травм або хуліганські дії проти працівників тощо. На Прикарпатті найменше трапляється технічних нещасних випадків, а найбільше – організаційних.

У поліції кажуть, що минулого року вони зареєстрували три кримінальні провадження за частиною 2 статті 271 КК України – «Порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці службовою особою підприємства, установи, організації або громадянином-суб’єктом підприємницької діяльності, якщо це порушення спричинило загибель або інші тяжкі наслідки». Санкція цієї статті передбачає покарання у вигляді виправних робіт на строк до двох років або обмеження волі на строк до п’яти років, або позбавлення волі на строк до семи років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю до двох років або без такого. Ще 11 кримінальних проваджень відкрито за вищезгаданою частиною 2 статті 272 КК України. За 2019 рік тільки один обвинувальний акт щодо загибелі працівників на роботі правоохоронці направили до суду.

Хто винен?

За словами Руслана Мазура, раніше в українському законодавстві відповідальність за нещасні випадки здебільшого була покладена на посадових осіб. Тепер її покладають і на самого працівника. У Законі України «Про охорону праці» є дві статті: 13 і 14, де чітко описано обов’язки  керівника і працівника. Якщо роботодавець зобов’язаний створити належні умови праці, то робітник має їх дотримуватись.

Випадки, схожі з тим, що стався на початку лютого під час земляних робіт в Угринові, трапляються на Івано-Франківщині десь раз на три роки. Руслан Мазур пригадує, що колись у канаві, що мала 1,5 метра глибини і до метра ширини, загинув чоловік зростом 1,8 метра.

«Працівнику треба було забрати каміння з-під труби. Ґрунт з траншеї стояв збоку, на ньому було каміння. Це стояло заблизько до канави. Каміння вдарило чоловіка, а земля зверху присипала. Він задихнувся», – пригадує посадовець.

Руслан Мазур пояснює, що кожен нещасний випадок слід розглядати окремо, кожен має свої причини і винних. Наприклад, у жовтні 2019 року у селі Кінашів Галицького району двох чоловіків засипало кукурудзою. Це був кінець дня, саме під’їхала остання вантажівка з поля. Щоб швидше закінчити роботу, вони порушили правила безпеки і опинились у місці, де їх би бути не мало. В результаті – обоє загинули. На місці події був керівник  Він допустив таку ситуацію, тому в управлінні Держпраці кажуть, вина лягає на нього.

«Недоліки були в технологічному процесі, але якщо б цих людей підстрахували канатами, це б допомогло. Хоча все одно так не можна. У правилах чітко пише, як має бути», – наголошує Мазур.

Але трапляється й інакше. Скажімо, на будівельному майданчику, коли роботодавець надає працівнику страхувальний канат, місце, де його кріпити, і все необхідне. Проте людина все одно падає з висоти.

«Одного разу чоловік так впав з п’ятого поверху. Внизу було дерево, він зачепився за гілки і вижив. Обійшлось навіть без каліцтва. Я запитав, чому так сталось, він відповів, що йому було незручно», – каже Мазур.

Як за кордоном?

Раніше цей робітник працював за кордоном, тому пан Руслан Мазур поцікавився, чому там він дотримувався всіх умов та правил, а в Україні – ні. Той відповів, що в інших країнах за таке з роботи виганяють або можуть оштрафувати. При цьому робітник на електронну пошту отримує фото, де зображене його порушення. Відповідно, зарплату він отримує меншу.

«У Європі після двох-трьох зауважень можна залишитися без роботи. Також можуть внести в базу як ненадійну людину. А кому потрібен працівник, який порушує правила?» – риторично запитує пан Руслан.

Можливо, з часом такі норми будуть запроваджені і в Україні. Зрештою, закони фізики неможливо скасувати, а всі правила безпеки прописані не просто так, а на основі страшної статистики.

Із нелегалами важче

Якщо людина загинула на певному виробництві, її сім’я може отримати компенсацію. Неповнолітні діти в сім’ї, яка втратила годувальника, отримуватимуть її до повноліття. Якщо ж людина під час виконання робіт стала інвалідом, то отримає пожиттєву допомогу. Але це все буде діяти, якщо вона офіційно працевлаштована. Якщо ні – почнеться судова тяганина.

Руслан Мазур каже, що іноді до них приходять працівники, які скаржаться, що їм не додали грошей на підприємстві. Управління починає відповідну перевірку. Під час перегляду документів виявляється, що людина на тій фірмі офіційно не працювала.

«У таких випадках працівники управління можуть тільки зафіксувати, що у документах, які на підприємстві мають вестись, певної людини нема. Далі ця особа може йти в суд, брати свідків і щось доводити», – зазначає пан Руслан.

З нещасними випадками ситуація трохи інша: нелегала з місця пригоди забирає швидка і одразу є свідки. Та все залежить від того, як у таких випадках поведеться керівник і які в нього юристи.

«Були випадки, коли доводили, що людина не була працівником підприємства. Є абсурди у нашому законодавстві, і ними користуються юристи», – наголошує Мазур.

В охороні праці нічого складного начебто немає: роботодавець повинен створити безпечні умови, а працівник повинен дотримуватись правил. Коли в цьому є гармонія, то все буде ідеально. Нічого страшного немає навіть у роботі в нічний час, як це було в Угринові, але люди не мають бути перенапружені і поспішати. Бо це може призвести до трагедії.

До слова: якщо людина влаштовується або працює на підприємстві, де бачить певні порушення щодо охорони праці, вона може звернути на це увагу керівника. Також може подати скаргу в управління Держпраці, яке матиме право здійснити позапланову перевірку підприємства. Перевіряти його будуть тільки у розрізі скарги, при цьому ім’я заявника не розголошуватиметься.

Людмила ОЛЕНЮК