Бетті, Марвін і Фокс. Відколи ці собаки-реабілітологи почали займатися в лікарні з пацієнтами, медики не можуть натішитися – військові частіше усміхаються, стали більш відкритими і розслабленими, пише Галицький кореспондент.

Порода, яка вчить любити

У відділенні реабілітації та відновлювальної медицини Надвірнянської центральної районної лікарні починає діяти цікавий вид психологічної реабілітації – каністерапія.

Це один із видів зоотерапії, метод реабілітації за допомогою спеціально навчених і відібраних собак. Назва терапії походить від латинського слова «canis», що й означає «собака». В Україні цей метод почав розвиватися лише недавно. 

Пацієнтам надвірнянської лікарні допомагають одужувати собаки породи золотистий ретривер. Це одна з найкращих мисливських порід. Легко піддаються дресируванню. Такі собаки дуже слухняні та кмітливі. Їх вивели для допомоги людині. Не мають гену агресії. Дуже люблять людей. Фонтанують енергією і не втомлюються. Посідають четверте місце за інтелектом серед інших порід. Їхня шерсть – гіпоалергенна і впливає на людські нервові закінчення.

Бетті, Фокс і Марвін – чемпіони України серед свого виду собак. У лікарню їх щодня приводять господарі – Володимир і Олександра Марчуки. Подружжя ще вісім років тому захопилося цією породою. Кажуть, ці хвостики – не для вольєру, дуже бояться самотності – можуть впасти в депресію чи навіть мордуватися від епілептичних нападів. Тому золотисті ретривери ідеально підходять для роботи з дітьми і пацієнтами з різними травмами.

«Це порода собак, яка вчить любити, – додає Олександра. – В Україні їх активно скуповують для реабілітації ізраїльських військових, для поводирів людей з інвалідністю, хворих дітей».

Лише ти і щасливий собака

Колись Марчуки звернулися до лікаря через гіперактивність дитини, і медик порадив завести собаку. Вони довго не наважувалися, бо сім’я мешкала в однокімнатній квартирі. Але нарешті це сталося, коли побачили в інтернеті, що віддають чотирилапого в добрі руки. Зараз у родини аж троє золотистих ретриверів.

Бетті – грайлива і дуже любить чоловіків. Марвіну подобається бути в центрі уваги. А в Фокса завжди повно енергії.

Марчуки давно знали про метод каністерапії і в такий спосіб захотіли допомогти пораненим військовим, адже мають таку можливість.

Щодня в обідній час чотирилапі реабілітологи роблять свій обхід пацієнтів. Хвостики самі обирають, до яких палат хочуть зайти, а там ластяться, бавляться з м’ячиком, туляться, хочуть обійматися.

«Вони, ніби інтуїтивно відчувають до кого треба зараз підійти, хто найбільше потребує їхнього тепла і енергії, – каже господиня ретриверів. – Ще жоден пацієнт не відмовився від такої реабілітації. Бо це така порода, що будь-кого примусить встати з ліжка».

Кожен собака уже встиг обрати собі улюбленця. До прикладу, Бетті найперше шукає Сашка Ковальчука.

«То була любов з першого погляду, мій антистрес, – сміється боєць. – В сірих буднях це мій промінчик сонця. В собаки є риса, яка не притаманана людям, – він не зрадить».

Доброволець з Вінниччини став на захист України ще в березні 2022 року. Під час мінометного обстрілу отримав осколкове поранення плеча, руки, втратив палець.

Каже, коли гладить ретриверів чи бавиться з ними м’ячиком, то одразу розробляє суглоби руки, але найкраща реабілітація в тому, що хвостики дарують колосальний позитив.

«Коли собаки забігають у відділення, то в приміщенні якось аж світліше стає, – ділиться Сашко. – Всі починають усміхатися, жартувати».  

Інший військовий Андрій Недвига любить просто побути біля чотирилапих реабілітологів – так заспокоюється і релаксує.

«Ніби забуваєш про все на світі, – каже воїн. – Є лише ти і цей завжди щасливий собака».

  Собаки – як психологи

Серед пацієнтів відділення реабілітації та відновлювальної медицини – не лише поранені військові, але й цивільні після інсульту, травм, з неврологічними захворюваннями і т. д.

«Ми працюємо з доказовими методами фізичної реабілітації, – каже завідувачка Ольга Васін. – Але господиня ретриверів свого часу була нашою пацієнткою і запропонувала спробувати каністерапію. Керівництво закладу погодилося на такий експеримент. Адже фізичне здоров’я дуже залежить і від доброго настрою та мотивації пацієнтів. А собаки в цьому професіонали. Ну, і звісно ж, всі рухові активності, пов’язані з собаками, позитивно впливають і на фізичне відновлення та реабілітаційні цілі, які ми ставимо».

Говорити про якісь результати поки надто рано, адже хвостики почали приходити лише тиждень тому. Однак медики вже помітили, що пацієнти, які раніше були досить замкнуті, потрохи починають відкриватися, більше розмовляти, особливо, коли поруч собаки.  

Психологиня відділення Христина Паньків додає, що Бетті, Фокс і Марвін стали великими помічниками у відділенні. Вони вчать жити тут і зараз, бо часто військові переживають про своє минуле і майбутнє, але втрачають цінність теперішнього моменту. Собака ж зациклює людину на сьогоднішньому дні: з ним треба поспілкуватися, погратися, виконати певні дії – все це не можна відкласти на завтра. Таким чином військові відволікаються від своїх тригерних переживань.

Велику справу роблять і дотики, тактильність, обійми, яких поранені бійці часто уникають з іншими людьми, адже ставляться до всіх насторожено.

«І це природньо: там, де вони побували, більшість – вороги. А собака – за замовчуванням – друг, – пояснює психологиня. – Також у собак температура тіла вища 38 градусів, тому фізичне відчуття їхнього тепла теж певним чином відновлює: просто торкнутися, погладити, побути поруч. І ще собаки трохи схожі на психологів – їм так само притаманна конфіденційність».

 

Наталя МОСТОВА