У неділю, 11 вересня, відбулися збори співвласників у гаражному кооперативі «Соколи», що на вулиці Вовчинецькій в Івано-Франківську. На зборах розглянули питання, актуальне вже багато років поспіль: визначення статусу земельної ділянки, на якій розміщений кооператив. Присутні очікували побачити міського голову Івано-Франківська Руслана Марцінківа, якого запросили на зустріч, щоб почути його думку з наболілого питання, проте він так і не прибув. Наразі власники гаражів через суд намагаються з’ясувати ситуацію і скасувати рішення та документи, які вважають незаконними.

7 вересня ц. р. у Господарському суді Івано-Франківської області відбулося слухання справи за позовом першого заступника прокурора області, відповідачами в якій є АКВТ «Родон» та Вовчинецька сільська рада. Справа стосується скасування рішення Вовчинецької сільської ради від 7 лютого 2008 р. про затвердження технічної документації із землеустрою та передачі земельної ділянки площею 6,32 га на вул. Вовчинецькій, 225 с. Вовчинець в оренду АТВТ «Родон», скасування рішення Вовчинецької сільської ради від 29 лютого 2008 р., визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного між Вовчинецькою сільрадою та АТВТ «Родон». 2 серпня 2016 р. від науково-дослідного інституту прийшов висновок експертизи, у зв’язку з чим суд поновив провадження у цій справі. Представники відповідачів у суд не з’явилися, відтак розгляд справи перенесли на 28 вересня.

Давня справа

«У 2008 році Вовчинецька сільська рада під час продажу земельної ділянки, на якій розміщувався кооператив, надала перевагу комерційній структурі «Х-Адванс», власником якої є Ірина Каспрук. У договорі купівлі-продажу було вказано, що продається земля несільськогосподарського призначення, вільна від забудови, у той час як на цій території розміщувались гаражі. Конкурс при цьому проведений не був, тобто продаж її відбувся за закритими дверима, без конкурентних пропозицій. Оцінка її на той час була занижена у шість разів: якщо реальна вартість її склала 9 млн. грн., то продали її за 1,5 млн. грн.», – розповідає юрист кооперативу «Соколи» Роман Жирун.

Експерт, яка здійснювала оцінку, за видачу підробленого висновку притягнута до кримінальної відповідальності, зауважує Жирун. Сільська рада, знаючи реальну вартість землі в межах населеного пункту, продала землю за заниженою вартістю.

«Впродовж трьох років ми не знали про існування договору купівлі-продажу. Після того структура-власник землі встановила на території воєнізовану охорону, яка не допускала людей до їхніх гаражів. Власники звернулися в прокуратуру, а прокурор – до суду. Під час судового провадження у 2014 році було призначено кілька експертиз, наразі справа знову в суді і розпочато нове провадження у цій справі. На засідання від Вовчинецької сільської ради ніхто не з’явився, ми розцінили це так, що вони не хочуть іти в цей судовий процес. Але в їхніх інтересах прийти і пояснити, чим мотивоване рішення про продаж за заниженою вартістю без конкурсу, і підтвердити повноваження на розпорядження цією ділянкою, оскільки вона розміщена за межами села Вовчинець. Ця земля раніше входила у загальну площу (40 га) заводу «Родон», який розташований за межами населених пунктів. Орган місцевого самоврядування має право розпоряджатися земельною ділянкою лише в межах населеного пункту. Усе, що за його межами, не входить до компетенції сільської ради», – продовжує адвокат.

Такі порушення вчинив, перш за все, сільський голова Вовчинця, висловлює свою думку юрист. «Я вбачаю в цьому певний корупційний мотив. Знаючи, що на цій території є об’єкти нерухомості, він уклав договір із порушеннями ст. 203, 215 Цивільного кодексу України. Внесені завідомо неправдиві дані щодо оцінки вартості і цільового призначення землі. Чому це було зроблено? Якщо б у договорі було вказано, що там розміщені об’єкти нерухомості, необхідно було б проводити аукціон», – зазначає Жирун.

Спірне питання

Гаражний кооператив на цій території діє з 1998 року. Тоді, за згодою АТВТ «Родон», ця земельна ділянка площею понад 6 га була вилучена і на підставі договору оренди терміном на 5 років було надано дозвіл на будівництво тимчасової гаражної стоянки. Після завершення цього терміну Івано-Франківська міськрада прийняла рішення про створення там гаражного кооперативу. У лютому 2006 року земельну ділянку передали гаражному кооперативу в оренду терміном на рік. Після того почався судовий спір з міською радою, яка намагалася скасувати договір оренди. Сільський голова ж, знаючи про цей спір, у договорі прописав, що претензій зі сторони третіх осіб немає, каже юрист.

Власники гаражів сплачують щомісячний платіж у розмірі 50 гривень. За ці кошти проводиться прибирання території та її освітлення. Але люди живуть у страху, що не сьогодні-завтра гаражі знесуть і тут розпочнуть будівництво житлових будинків, адже зі всіх сторін кооператив уже забудований. На їхню думку, було б логічно, щоб під об’єктами нерухомості земля була передана в оренду чи постійне користування.

11 вересня зібрання власників гаражів відбувалося не вперше. Тут кажуть, що питання актуальне вже багато років поспіль, і сподіваються на логічне та законне вирішення ситуації.

«На слухання приходжу не перший раз. Повинно бути прийняте справедливе рішення з цього питання. Коли все це починалося, тут був кооператив «Соколи», а пізніше не знати хто, як і за скільки його продав. Наскільки я розумію, якщо мова йде про кооператив, то не може одна людина продати чи обміняти землю одноосібно. Це триває вже багато років, і я не розумію, як так може бути», – зауважує власник гаража у кооперативі «Соколи» Василь Синишин.

«Ми прагнемо, щоб запанував закон, щоб рейдерське захоплення, яке мало місце у 2008 році, було скасоване Господарським судом. Тоді земельна ділянка площею 6,3 га була продана за заниженою ціною. Цей факт встановлений рішенням суду, коли міський суд закрив справу у зв’язку з тим, що сплив термін позовної давності відносно експертів, які оцінювали цю ділянку. Вимагаємо визнання незаконним договору купівлі-продажу Вовчинецькою сільською радою підприємству «Х-Адванс» і щоб, як наслідок, ця земля була повернута громаді міста», – каже  власник гаража Ярослав Симовоник.

Законна позиція

«Моя позиція щодо цього питання визначена законами та позицією громади, – розповідає сільський голова Вовчинця Михайло Назар. – Ні сільський голова, ні штат сільради не може здійснювати оцінку землі. Для того є відповідні структури, які у випадку заниження ціни несуть відповідальність. Не в наших інтересах занижувати вартість. І я не можу впливати на роботу експерта або на ту оцінку, яка була. Коли мені приносять пакет документів із визначеною державною оцінкою, будь-які мої дії чи незадоволення можуть розцінити як корупційні. Із 2008 року уже було проведено безліч процедур, судових експертиз, і, наскільки я знаю, жодна з них не дала висновку про занижену оцінку».

Наскільки правильно було продавати землю? До її продажу залучити кошти в бюджет розвитку села не було можливості. На той момент рішення було актуальним для громади, і воно було прийняте, запевняє голова. За такою ж вартістю квадратного метра через кілька років були продані території, де нині розміщений ТЦ «Метро», який сплачує податки в бюджет села. Щодо нинішнього гаражного кооперативу, посадовець не розуміє, як, не маючи землі, там здійснили капітальне будівництво.

«Розслідувати, що відбувається на тій території, ніхто не береться. Там не лише гаражі, а й багато чого іншого, в т. ч. й нелегальний бізнес. Навіть після продажу гаражі звідти ніхто не мав наміру виносити. Це моя тверда позиція, задокументована в договорі. Офіційно це гаражна стоянка для забезпечення програми «Околиця» містом Івано-Франківськом. Програма передбачала винесення самовільно встановлених металевих гаражів із дворів у тимчасово створену стоянку. Пріоритетне право мали інваліди, пенсіонери. Наразі територія хаотично забудована, на ній ведеться підприємницька діяльність, і за це ніхто не несе відповідальності. Основне, до чого апелювали так звані «Соколи», що ця територія буде забудована і вони не будуть мати місця, де тримати автомобілі. Тоді я був навіть на їхньому боці. При розробці генерального плану села, який був затверджений у 2010 році, ми передбачили збереження гаражів. І як перспективу ми розцінюємо побудову багаторівневої стоянки. Якщо зараз тут 1,5 тис. гаражів, то стоянка може вміщувати і три тисячі. Тут нині шанхай у такому хаотичному, нехорошому вигляді. А якщо знайдуться інвестори і зможуть побудувати таку стоянку, це буде правильно і задовільнить потребу великої частини жителів міста», – зауважує війт.

Сільський голова чув звинувачення на свою адресу про наміри розпочати будівництво житлових об’єктів на цій території. Він це спростовує, каже, що люди звикли до гаражів, крім того, ділянка розміщена в межах діючого цвинтаря. Мікрорайон розбудовується, відтак людям необхідне місце, щоб тримати автомобілі. Дозвіл на створення кооперативу давала Івано-Франківська міськрада, яка, як вважає Назар, вийшла за межі своїх повноважень.

«Багато територій, які наразі належать місту, раніше належали до села Вовчинець. Пізніше наше керівництво, мої попередники, погодилися з тим, що всі податки будуть надходити в Івано-Франківську міську раду, а вони будуть жити на дотації. Я, коли прийшов на посаду в 2002 році, зрозумів, що це не вихід зі становища. Якщо ми хочемо жити в нормальному населеному пункті, маємо мати визначені межі, дохід до бюджету, і лише коли нам не буде вистачати коштів, можемо розраховувати на дотацію. Я відійшов від тих правил і почав повертати території», – наголошує Назар.

Підтримка мера

«Ми звернулися до Вовчинецької сільської ради з пропозицією укладення мирової угоди в суді, і село добровільно відмовилося від цієї земельної ділянки. На жаль, ми отримали відповідь, що сільрада Вовчинця не погоджується на такі умови. На сесії міської ради ми готові розглянути це питання. Єдине, це не лише наша компетенція, а ще обласної ради, а також судової гілки влади. Такі спори тривають кілька років, тим паче, що у справі задіяно декілька сторін, уже є кілька спірних рішень, тому я підтримую власників гаражів у тому питанні, що краще відвести цю земельну ділянку під гаражний кооператив», – прокоментував  ситуацію міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків.

Ірина ФЕДОЛЯК