Жартома кажуть, що блискавка – це спалах від великого фотоапарата, яким Бог фотографує Землю. Однак опинитися в горах під час грози – смертельно небезпечно.

«Галицький кореспондент» поспілкувався з людьми, які зіткнулися із небезпечним явищем особисто, та дізнався, як врятуватися від блискавки.

Чотири пожежі, одна смерть

Червень видався грозовим. Нещодавно всього за добу на Прикарпатті чотири рази ставалися пожежі, викликані влучанням блискавки.

22 червня у селі Гериня на Долинщині від удару блискавки загорілося мансардне приміщення житлового будинку. Пошкоджено проводку.

На Богородчанщині через блискавку вогонь зайнявся двічі: у селі Грабовець вогонь внаслідок удару блискавки пошкодив перекриття будинку. У селі Хмелівка – виникла пожежа на газовому стояку поблизу житлового будинку. 

Також через блискавку загорілось технологічне обладнання на заводі «Карпатнафтохім» у Калуші.

Начальник Управління ДСНС України в Івано-Франківській області Володимир Чернецький розповів, що роботу заводу через надзвичайну ситуацію не припинили, адже спрацювала автоматика. На місце події одразу ж приїхали підрозділи рятувальників і миттєво загасили пожежу, тому удар блискавки не призвів ні до зупинки роботи, ні до викидів, ні до травмувань.

Головний рятувальник області каже, що для Прикарпаття блискавки – це нормальне явище, і радить місцевим мешканцям бути обережними.

«Для нашого регіону це не рідкість. Тому прикарпатці мають пам’ятати з самого дитинства, що будь-який гаджет притягує до себе блискавку. Коли починається гроза, мобільні телефони краще вимикати, якщо є можливість – витягти батарею, те саме стосується іншої техніки», – зазначає рятувальник.

Часом ураження блискавкою стає причиною загибелі людей. 13 червня в горах під час грози загинув турист зі Львова, який разом з товаришем піднявся на гору Грофа в селищі Осмолода Рожнятівського району. Він помер від прямого удару блискавки, рятувальники кажуть, що турист проігнорував правила безпеки.

Пережити блискавку

Найнебезпечнішими під час грози є саме розряди блискавки, температура якої може перевищувати 30 тисяч градусів за Цельсієм – це приблизно в 5 разів більше за температуру на поверхні Сонця. У середньому розряд поширюється зі швидкістю понад 190 тисяч км/с, а його довжина становить 3-4 км. За статистикою, щороку в світі від удару блискавки гине до 3 000 людей.

Ходять легенди про те, що після удару блискавки людина часом отримує надзвичайні здібності. Про це іноді говорять і самі постраждалі. Та насамперед той, хто пережив удар блискавки, згадує про біль, а також обгорілий одяг і предмети довкола.

Тетяна Прохорець каже, що колись її вдарила блискавка, і найбільше вона запам’ятала  неймовірний біль. Це було на ріці Дністер. Компанія поїхала на риболовлю, і вночі почалася сильна гроза.

«Троє людей пішли в машину, а я в наметі залишилась. Був дуже сильний вітер, і я тримала намет за металевий каркас. Блискавка влучила десь дуже близько. В мене було таке відчуття, що мені руки відірвало. Це був неймовірний біль. Що руки є на місці, я побачила, коли блиснуло наступного разу», – згадує жінка.

Через кілька годин сильний біль минув, до лікаря потерпіла так і не зверталася. Пригадує, що на ранок вони побачили чорні сліди на білій машині і обгорілі вудки для риболовлі під автомобілем. Ймовірно, блискавка потрапила саме в машину, коли ж розряд пішов по вологій землі, то зачепило і жінку.

З того часу Тетяна стала значно обережнішою, кожного разу під час блискавки відключає мобільний телефон. Боїться, що наступного разу може не пощастити.

Прикарпатка Зінаїда Ємець каже, що одного разу блискавка влучила просто у її будинок. Після цього вона на якийсь час втратила здатність розрізняти кольори.

«Блискавка вдарила в радіоточку на стовпі, а в хаті розряд вилетів через розетку, порозривавши тинькування на стіні – таке враження, наче хтось стріляв із автомата. На щастя, нікого не зачепило, але я це бачила, і ще зо два дні все перед очима було в чорно-білих тонах», – пригадує жінка.

Христина Прісікар тікала із подругою від грози через міст у Галичі, коли просто перед ними у повітрі опинилася яскрава куля, що світилася.

«Найближче, де можна було сховатися від грози, – це в місцевому кафе, і ми почали бігти туди через великий металевий міст. У якийсь момент перед нами різко засвітилася куля. Ми спершу подумали, що це якийсь кабель біля нас коротить, але не було жодного звуку, тільки дуже яскраве світло. Ця куля за розміром була десь, як футбольний м’яч», – каже прикарпатка.

Христині через страх важко пригадати, завмерли вони на секунди чи на хвилини. Потім куля безслідно зникла – так само, як з’явилася. Але у жінки на тривалий час залишився страх перед грозою.

Куди влучає блискавка?

Блискавка, пояснюють науковці, – це електричний розряд між хмарами або між хмарою та землею.

Внаслідок сильних висхідних потоків повітря у хмарі утворюються відокремлені ділянки з різнойменними зарядами. Коли напруженість електричного поля у хмарі або між нижньою зарядженою ділянкою і землею досягає пробійного значення, виникає блискавка.

Директор Івано-Франківського фізико-технічного ліцею, кандидат фізичних наук Мирослав Янишівський пояснює, що блискавка, яку ми бачимо у небі під час негоди, – це той самий електричний струм у газах чи у колбі, або той, що світиться у наших лампах денного світла.

За його словами, коли електрони прямують із тіла А в тіло В, то, звісно, прибіжать у ту частину тіла, яка до них найближче. Саме тому блискавка влучає у високі дерева у полі. Зважаючи саме на цей принцип, споруджують громовідводи.

«З цього можна зробити висновок, як захищатися: очевидно, що під час грози не варто стояти на високій горі одиноко, під деревом чи розмахувати залізною палицею», – сміється чоловік.

Його порада – треба намагатися бути якомога нижче над поверхнею землі, уникати високих виступів, в крайньому випадку – лягти на землю.

Діляться такими порадами і рятувальники.

Під час грози людям, які залишилися вдома, вони радять зачинити усі вікна та двері. В приміщенні не повинно бути протягу, який, як магніт, притягує кульову блискавку. Варто триматися якомога далі від електроприладів, антен, проводів – всі вони притягують розряд.

На вулиці потрібно уникати високих дерев, металевих парканів, стін, біля яких ростуть дерева.

Якщо гроза застала вас у лісі, не ховайтеся на узвишші. Знайдіть низькі дерева, що стоять поряд. В жодному випадку не бігайте та не плавайте.

Сліди від потрапляння блискавки на деревах можуть свідчити, що ґрунт навколо має високу провідність електрики і блискавка б’є туди постійно. Виділяють навіть дерева, які більше та менше “приймають” блискавку. Дуб, тополя, сосна та ялина – найбільш уразливі для розрядів електрики, найменш уразливі – верба, клен та кущі.

Якщо ви опинилися в полі, знайдіть заглиблення в землі. Воно повинно бути сухим, бо волога краще проводить електрику. Якщо поблизу немає сухого заглиблення, сховайтеся в мокрій землі, але не лягайте в повний зріст.

Небезпечно також втікати від грози на велосипеді чи мотоциклі. А тим, хто перебуває в салоні авто, небезпека не загрожує. Варто лише зняти всі металеві антени з поверхні машини, які можуть притягувати розряди.

Під час грози слід також вимкнути мобільний телефон. Всі електричні прилади є своєрідними приймачами для блискавок.

Марта БАРАНЕЦЬКА