Режисер: Фелікс Хернгрен

Картина вийшла в кінці 2013 року, якимось чином пройшла повз мене, але мені потім кілька разів рекомендували її подивитися, і ось я нарешті спромігся. Відразу скажу: нітрохи про це не пошкодував, фільм дуже сподобався. Це така хуліганська чорна трагікомедія про чоловіка, яка все життя любив що-небудь підірвати і що-небудь випити, і це життя зводило його з усякими знаковими людьми відповідної епохи.

Лінія з бандитами і старичками, що протистоять їм, чимось трохи нагадує Гая Рітчі, що зайвий раз підкреслюється участю в картині Алана Форда, який у Рітчі зіграв колоритного бандита на прізвисько Цегла, а тут зображує британського боса шведських гопників. За пригодами буйних старичків Аллана і Юліуса стежити дуже цікаво: вони самі не промах, так що можуть бути смертельно небезпечними для будь-якого бандита, але в той же час вони допомагають знайти своє щастя сором’язливому інтелігенту, якому складно зробити вибір. А вже попередні життєві пертурбації Карлссона – це щось із чимось! Ріоха з Франко, текіла з Оппенгеймером, віскі з Труменом, “Хванчкара” зі Сталіним – цей мужичок завжди вмів знайти хорошу компанію для випивки. І як його не било життя, він ніколи не сумував і не здавався. Тим більше, що в будь-якій ситуації завжди можна щось підірвати.

Аллана зіграв 48-річний актор Роберт Густафссон. Для ролі столітнього героя картини його гримували всю ніч, щоб встигнути до початку зйомок. І грим там зроблений вражаюче, картину за грим і зачіски навіть номінували на “Оскар”. Ну, і треба віддати належне самому Густафссону – столітнього старого він зображує дуже реалістично. У картині говорять декількома мовами. Пригоди Аллана і Юліуса – шведською, Громадянська війна в Іспанії – зрозуміло,  іспанською, Манхеттенський проект – англійською, Сталінгулаг і дружба з фізиком Юрієм Поповим – російською. Тому “Старика” краще дивитися в оригіналі з субтитрами – так автентичніше. Я цей фільм подивився з великим задоволенням. Оригінально, свіжо, незаштамповано, кілька різних цікавих портретів епохи, багато гумору та іронії, багато алкоголю і вибухівки плюс роад-муві двох безбашенних старичків, за якими женуться придуркуваті байкери-бандити. А тому і попереджаю, що кіно – не для всіх. Також я повинен виступити із засудженням того, що в картині педалюється вживання міцних напоїв, але я не буду цього робити. А фільм, швидше за все, ще раз перегляну. Там багато цікавих деталей, які хочеться розглянути краще. І дякую всім, хто рекомендував цю картину – я таке дуже люблю.

ФЕЛІНСЬКИЙ