Вівторок, 16 лютого, заповідався гарячим. У Верховній Раді нарешті зібралися заслухати звіт уряду. Багато народних депутатів були налаштовані войовничо, жадали політичної крові Кабінету міністрів. Напередодні провідні політики і з коаліції, і з опозиції активно критикували прем’єр-міністра Арсенія Яценюка та очолюваний ним уряд, часто вживаючи при цьому слово «відставка». Натомість соратники з «Народного фронту» застерігали не робити непоправного.

Лідер фракції «Народний Фронт» Максим Бурбак на засіданні погоджувальної ради у понеділок заявив, що відставка уряду – це не вирішення ситуації, а «стрибок у прірву гострої загальнодержавної кризи». Для більшого страху додав, що це ще й «проросійський план». «Скільки разів нам ще потрібно наступити на граблі, щоб зрозуміти, що Москва тільки того й чекає, коли тут все знову загориться?» – риторично запитував він. А насамкінець вдарив у найболючіше місце: слідом за відставкою і достроковими парламентськими будуть і дострокові президентські вибори, оскільки в новий парламент пройдуть «колишні регіонали і дикі популісти».

Але президент і його політична сила такого страшного пророцтва не злякалися. Фракція «Блок Петра Порошенка» того ж дня вирішила визнати роботу уряду незадовільною та голосувати за його відставку. Присутній на засіданні фракції Порошенко чіткої позиції щодо відставки уряду не висловив. Сказав лише, що це питання не можна не порушувати, оскільки воно турбує суспільство, але вирішувати його депутатам. І ніби на противагу Бурбаковій страшилці  президент пообіцяв, що не допустить дострокових парламентських виборів.

У свою чергу, Яценюк, спілкуючись із фракцією БПП, заявив: «Ми йдемо, як барани, у 2005 рік». В останні тижні прем’єр робив усе можливе й неможливе, щоб залишитися на посаді і зберегти нинішній склад уряду. Кабмін провів перше засідання, відкрите для преси, мало не повним складом розповідав про свої досягнення на телеканалах. Цікаво, що Порошенко з цього приводу сказав: «Коли міністри на «1+1» говорили про успіхи уряду, навіть я їм не вірив».

У хід також пішов такий залізобетонний аргумент, як підтримка західних партнерів. Зустрічаючись із послами, розповідаючи їм про успіхи уряду і план реформ на поточний рік, прем’єр натякає, що його відставка призведе до ще глибшої політичної кризи і, як наслідок, економічної катастрофи. Серед гіпотетичних наслідків – зупинка реформ і припинення співпраці з МВФ.

Все це, звичайно, великою мірою так. Однак чи не найбільша проблема полягає в тому, що українське суспільство втомилося чекати результатів реформ. За майже два роки урядування «політичного камікадзе», як Яценюк сам себе називає, життя простого українця катастрофічно погіршилося. Вартість енергоносіїв підскочила до неба, житлово-комунальні тарифи зросли, ціни в магазинах «кусаються», а зарплати і пенсії залишилися на місці.

Але й це було б ще півбіди, якби люди бачили, що керівництво країни перед ними чесне, що відійшли в минуле тіньові схеми і кумівство, що наближені до перших осіб олігархи більше не намагаються використати це для швидкого збагачення. Вже більше року минуло, як посол США в Україні Джеффрі Пайєтт сказав в інтерв’ю «УП», що «корупція є більшою загрозою для українського майбутнього, ніж російські танки», а його слова ще більше актуальні. Відставка міністра економіки Айвараса Абромавичуса, який більше не бажав миритися зі старими підходами, – це тільки вершина айсберга. І люди все це бачать і не розуміють, як одні можуть спокійно красти і плести інтриги, в той час як інші віддають життя на війні, зокрема й за них.

Згідно з результатами опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» 14-22 січня, діяльністю президента задоволені 21% опитаних, голови ВР – 14%, прем’єр-міністра – 8%. Відставку глави Кабміну Арсенія Яценюка підтримують майже 70%, порівняно з жовтнем 2015 р. це число зросло на 10%. Водночас збільшилася й підтримка ідеї розпуску парламенту та призначення нових виборів ВР (з 47 до 50%), а також дострокових виборів президента (з 43 до 48%).

Діяльність центральної влади вважають відносно успішною у таких сферах, як забезпечення проведення місцевих виборів (43%), реформа міліції/поліції (42%), обороноздатність країни (35%) та безвізовий режим з ЄС (31%). Крім того, окремі успіхи респонденти відзначили в питаннях децентралізації та енергетичної незалежності країни. Разом з тим, абсолютна більшість опитаних (близько 90% і більше) практично не бачать успіхів влади у таких сферах, як економічний ріст, стабільність гривні, соціальний захист населення, боротьба з корупцією, обмеження впливу олігархів на політику, охорона здоров’я, ЖКГ та реформа судової системи.

Тож напрошується неприємний для Яценюка та його команди висновок: якщо за майже два роки при владі їм не вдалося ні покращити життя людей, ні змінити правила гри, то, можливо, слід дати можливість це зробити іншим.

Поки країна чекала звіту уряду, який розпочався тільки пообіді, після 16-ої години, президент закликав прем’єр-міністра Арсенія Яценюка і генпрокурора Віктора Шокіна піти у відставку. Порошенко відзначив досягнення Шокіна у впровадженні важливих реформ, однак констатував, що ГПУ «не змогла заручитися довірою суспільства». З такими ж мірками, на його думку, слід підходити і до уряду. «Кабінет міністрів зробив чимало для порятунку країни, стабілізації економічної ситуації і старту реформ. Але суспільство явно вирішило, що помилок більше, ніж досягнень, і відмовило міністрам в довірі», – заявив Порошенко. Він також додав, що потрібне не часткове, а повне перезавантаження уряду.

Шокін одразу ж послухався президента і написав заяву про відставку. А ось уряд, навпаки, хотів працювати і далі. «Ми чудово усвідомлюємо те, що є невдоволення урядом, парламентом, всіма інститутами української влади, але я вас закликаю, незалежно від вашого рішення, ми не маємо права зупинитися», – сказав Яценюк у своєму 35-хвилинному звіті. За його словами, уряд багато чого зробив і чудово усвідомлює, що багато чого треба було б зробити. «І ми готові до цієї роботи», – наголосив він.

Тим часом до Верховної Ради з ініціативи голови фракції БПП Юрія Луценка внесли і зареєстрували проект постанови про недовіру Кабінету міністрів на чолі з прем’єр-міністром Арсенієм Яценюком. Для її внесення було зібрано 158 підписів депутатів.

Під час обговорення звіту Кабміну народні депутати багато говорили про кризу довіри до уряду і не шкодували чорних фарб, змальовуючи наслідки його діяльності. Тотальне зубожіння, епідемія хвороб, закриття шкіл і ФАПів. Лідер Радикальної партії Олег Ляшко, наприклад, передав Яценюку побажання від однієї жінки жити на тисячу гривень до кінця життя. А представник «Опозиційного блоку» Вадим Рабінович, відверто копіюючи розв’язно-популістський стиль Жиріновського, закликав відправити уряд не у відставку, а в тюрму.

Натомість голова фракції «Народний фронт» Максим Бурбак говорив про «безпрецедентно глибокі реформи», а низький рівень довіри до уряду пояснював тим, що він розкручений «істеріями популістів». Він наголосив, що відставки уряду чекають у Кремлі, і закликав не штовхати Україну до прірви. Зрештою, назвав уряд Яценюка найбільш державницьким та антиросійським за всю історію України.

Більш поміркований за інших критиків уряду, народний депутат Мустафа Найєм від БПП сказав, що цей уряд кращий від попереднього, подякував йому за роботу, але зауважив, що «за два роки ситуація законсервувалася».

У своєму «останньому слові» Яценюк наголосив: те, що робив цей уряд – це єдино правильний шлях. І нагадав, що вони отримали розвалену країну, з військовим конфліктом на додачу. «Ми втримали цю країну, і я прошу, щоб ви це поважали», – звернувся він до нардепів. «Ми з честю і гідністю передамо уряд новому прем’єру», – пообіцяв прем’єр насамкінець.

Але робити цього наразі непотрібно. Верховна Рада 247-ма голосами визнала роботу Кабінету міністрів у 2015 році незадовільною, однак відправити уряд у відставку не змогла. Постанову про висловлення недовіри уряду підтримали тільки 194 нардепи за необхідних 226. Таким чином, уряд Яценюка, добряче натерпівшись страху, залишається працювати. Але вже у дещо інших реаліях, ніж до звіту, і в значно підвішенішому стані. Як влучно сказав один з працівників нашої редакції: операція «Гачок» пройшла з успіхом.