“Брехня, повторена тисячу разів, стає правдою”, – сказав майстер “промивання мізків” і смертоносної пропаганди Й. Геббельс. Звичайно, я не використовую цю цитату, щоб возвеличити Геббельса. Просто хочу нагадати, якими трагічними були і залишаються ефекти від систематичного поширювання і загальної циркуляції брехливого контенту, запрограмованого на знищення іншої людини.

Слово є зброю масового ураження. Воно може убити одну людину або психічно знищити весь народ. Доказом цього було привласнення засобів масової інформації в Україні владою СРСР, радянська пропаганда та її ефекти – безкарно “гуляючий” руйнівний закодований переказ, який методологічно створює хаос у свідомості, у серцях, і фізичне знищення молодого покоління у бою з ворогом.

Після Майдану і припинення найскладніших боїв українська громада по всьому світу затамувала подих. Яким буде наступний крок, етап на дорозі звільнення від агресора? Ми всі розуміємо, що мусить щось змінитися. Такий глухий кут, коли жменька суспільства відстоює фізичні кордони, а радянський mental abuse, що випливає з радіо і телебачення, процвітає, не принесе ніколи повної незалежності.

І цей крок, на мою думку, зроблено. Кілька днів тому друзі з гурту «Kozak System» разом з іншими митцями звернулися до президента з проханням накласти санкції на аудіо- та відеопродукцію, створену в Російській Федерації, на пропаганду, яка принижує український народ. Для цієї мети була розроблена петиція (https://petition.president.gov.ua/petition/20376). Це наступна стадія очищення повітря і життєвого простору нації. Можливо, якщо такі зміни були би проведені з десяток або кілька десятків років тому, жодна влада не мала би сміливості стати проти суспільства, не було б Майдану, стільки кровопролиття і жертв. Із 45-мільйонного населення за три дні підписали петицію лише дві тисячі людей.

Юрій Шевельов у 1948 писав, що є три причини трагедії українського народу, які можна прекрасно інтерпретувати, аналізуючи нинішню ситуацію. Причина перша – Росія (коментувати не потрібно). Причина друга – кочубеївщина (хіба це не зрада нації –закривати доступ до масмедіа?). Причина третя – провінціалізм (чи не такою є ціль «великого брата», спрямованого на позиціонування України як власної провінції?).

Завдяки Youtube маю можливість слухати представників української культури, мистецтва, і завжди мене вражають несвідомо (чи свідомо?) сформульовані фрази на кшталт: «тут в нас», «там в Європії», «виїхав до Європи», «десь там в Європі»…

Коли нарешті українці відчують себе європейцями і почнуть говорити «у нас в Європі?» Тоді, коли раз і назавжди відкинуть ментальну агресію «великого брата» і почнуть будувати свою ідентичність на своїй власній культурі, мистецтві, традиціях, так як це роблять інші численні народи. Кожен з нас знає, як важко переконати іншу, навіть одну людину, змінити думку. А як можна змінити мислення, менталітет частини народу? Екстремальні часи вимагають радикальних дій. Усі ті, хто критично відноситься до цієї акції / петиції, повинні розуміти, що російська мова в цьому разі є носієм зброї ворога. Шпагат деяких українських ЗМІ після всіх подій останніх двох років не допомагає іміджу України у світі. Прийшов час нарешті це змінити, просто підписавши петицію.