Вже не перший рік паліативна бригада Карітасу підтримує невиліковно хворих Івано-Франківська та області. Зараз вони опікуються 170 важкохворими людьми. «Галицький кореспондент» попрямував з ними у село Братківці Тисменицького району, щоб подивитися, як допомагають безнадійно хворим. Докладніше >>
Прикарпатські медики зустрічалися, щоб обговорити проблеми та підвищити поінформованість громадськості про паліативну допомогу. Докладніше >>
В Україні створено лише два центри, сім хоспісів та близько шістдесят самостійних відділень паліативної допомоги, що забезпечують доступ до 1, 5 тис. стаціонарних паліативних ліжок при рекомендованій Всесвітньою організацією охорони здоров’я потребі у 3,5 тис. ліжок, передає кореспондент УНН. Потреба у паліативній допомозі в Україні задоволена лише на 25%. Про це повідомив заступник голови Правління ГО “Українська ліга розвитку паліативної та хоспісної допомоги” Анатолій Царенко під час засідання “круглого Докладніше >>
Івано-Франківська обласна лікарня допомоги невиліковно хворим «Хоспіс» отримала чергові подарунки від Благодійного фонду Людмили Гончарук. Цього разу для закладу закупили протипролежневі системи – спеціальні медичні матраци, які запобігають утворенню пролежнів у знерухомлених хворих. За словами благодійниці, про потребу закупівлі таких систем повідомила керівник хоспісу Ірина Слугоцька. «Ці системи полегшать перебування у закладі людей, які не Докладніше >>
На сайті електронних петицій до Президента України зареєстрували пропозицію створити державні хоспіси у кожному місті України, передає УНН. “Проблема державних хоспісів завжди була, є і буде актуальна. Наприклад, в моєму рідному місті Харкові державних хоспісів всього три, — для онко- та ракових хворих, для самотніх і загальний. До загального черги по півроку. Хвилює це ті сім’ї, в яких є лежачі, безнадійно хворі, особи похилого віку, вмираючі люди. Докладніше >>
У навчанні брали участь психологи, соціальні та медичні працівники лікувальних закладів, які працюють в хоспісах, паліативних і хоспісних відділеннях. Докладніше >>
Палій Юлія
Кожного з нас змінить ця війна. Чуючи такі слова ще у 2022, я не уявляла, як саме це торкнеться мене самої та моєї сім’ї, та як я відреагую на це. Розуміння того, що внутрішні трансформації невідворотні, прийшло потім, пізніше. І той факт, що ми вже не будемо такими, як до початку повномасштабного вторгнення, треба визнати
Деркачова Ольга
«Ми були звичайною родиною, яка жила в любові, інколи в дрібних побутових сварках…» – ні, це не початок любовного роману. «Щастя було в усьому, планів на життя було так багато…» – це також не початок мелодрами про нещасливе кохання. «Мій тато дуже любив збирати гриби та гуляти в лісі…» – це не початок шкільного твору
Рязанцева Яна
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи
Магда Євген
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного