Мешканці одного з найвідоміших районів Лос-Анджелеса 1 січня побачили, що знаменитий знак Hollywood перетворився на Hollyweed. Докладніше >>

Мешканці одного з найвідоміших районів Лос-Анджелеса 1 січня побачили, що знаменитий знак Hollywood перетворився на Hollyweed. Докладніше >>
Поламані електрощитові, розбиті стіни, пошкоджений домофон та двері в квартири, перевернуті вазони. Таку картину побачили мешканці 53-го будинку на вулиці Бандери, йдеться в сюжеті НТК. Це нова будівля, люди щойно зробили ремонти, а тут зловмисники наробили шкоди. Коломияни порушника піймали, спільно з поліцією. Тепер вимагають для нього належного покарання. Проте, за словами мешканців, зловмисника-рецидивіста відпустили Докладніше >>
Власниця зробила йому зауваження та сказала щоб він заплатив за завдану шкоду або встановив нову шибку. Проте це ще більше розізлило його і він почав погрожувати жінці, а відтак повибивав усі решта вікна в приміщені. Докладніше >>
«А чи потрібна їм правда?» – це питання лектор поставив організаторам перед тим, як почати розповідати про «Моніторинг наративів у мережі, дезінформацію». Ми говорили про Польщу, але він кілька разів повторив, що ці тенденції є й в інших європейських країнах. Хтось, як буває, нічого не зрозумів. І я теж перед тим, як писати цей пост,
Це назва роботи Володимири Кабаченка 1993 року, що була представлена на одній із «Імпрез» в Івано-Франківську. Саме ця назва, як на мене, найкраще характеризує те, що відбувалося тоді у мистецькому житті міста, а також почасти теперішнє сприйняття довколаімпрезних експозицій у Музеї мистецтв Прикарпаття та виставковій залі Івано-Франківської обласної організації Національної спілки художників України. Цьогоріч минає
Ми дуже рідко раніше говорили про смерть. Майже ніколи. Лиш тоді, коли безпосередньо стикалися з нею. Зараз такі розмови почастішали. На жаль. Жити доводиться в часи, коли вона постійно дихає в спину. Страх, про який ми мовчали Не те щоб я вдягала рожеві окуляри щодо безсмертя, ні. Але завжди старанно відганяла від себе думки про
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи