В Україні невідома хвороба сотнями відправляє людей на лікарняні. Симптоми у всіх схожі – нежить, кашель, температура та втрата голосу. Докладніше >>
В Україні невідома хвороба сотнями відправляє людей на лікарняні. Симптоми у всіх схожі – нежить, кашель, температура та втрата голосу. Докладніше >>
В Україні, напевно, немає такої людини, яка б не пам’ятала літню жіночку, що, важко спираючись на милиці, самотньо стояла посеред чорного майданівського снігу і тримала в руках саморобний в’язаний прапорець України. Тепер ми знаємо, що її звати Марія Іванівна Лихвар. В часи Майдану вона зв’язала прапорець радше від безвиході, адже проросійські режими зробили все, щоб національної символіки в Україні було мало. Докладніше >>
52-річний коломиянин Євген Луць півроку воював на сході, бував на передових в Донецькій та Луганській областях. Обидвом донькам про свої наміри йти на службу не говорив. Не хотів їх турбувати. Тож для рідних рішення батька стало справжньою несподіванкою. Наприкінці січня, 27 числа, він отримав повістку, наступного дня пройшов медкомісію і за кілька днів уже носив військову форму. Докладніше >>
Я люблю радіодиктанти національної єдності. Люблю спостерігати, як вони змінювалися з часом: формат, зміст. Люблю нашу університетську підготовку до них. Люблю, коли за наші парти сідають студенти, викладачі, відомі люди. Люблю, коли ми всі ось так разом пишемо. Цікаво потім спостерігати і за баталіями щодо (не)такого тексту і щодо (не)такого читання. Різні роки – різні
«А чи потрібна їм правда?» – це питання лектор поставив організаторам перед тим, як почати розповідати про «Моніторинг наративів у мережі, дезінформацію». Ми говорили про Польщу, але він кілька разів повторив, що ці тенденції є й в інших європейських країнах. Хтось, як буває, нічого не зрозумів. І я теж перед тим, як писати цей пост,
Ми дуже рідко раніше говорили про смерть. Майже ніколи. Лиш тоді, коли безпосередньо стикалися з нею. Зараз такі розмови почастішали. На жаль. Жити доводиться в часи, коли вона постійно дихає в спину. Страх, про який ми мовчали Не те щоб я вдягала рожеві окуляри щодо безсмертя, ні. Але завжди старанно відганяла від себе думки про
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи