Сьогодні, 11 травня, в Івано-Франківську відбулась презентація нового історично-мистецького проекту “Моє місто. 100 років на екрані”. Проект представляє собою 45-хвилинне німе кіно про історію Івано-Франківська, змонтоване з архівних кінохронік. У фільмі є кадри, зняті в часи Австро-Угорської імперії, панування Польщі, гітлерівської Німеччини та СРСР, а також – перших років незалежності. Автором сценарію фільму є Іван Докладніше >>
Кожен, хто загинув у ІІ Світовій війні, залишив після себе скорботу рідних та близьких. Вбивці після себе залишили цифри. Потрапити ж після смерті у велике число – це розчинитися в морі анонімності, принести в жертву свою індивідуальність. Фактично це означає бути покинутим історією, викресленим із людської пам’яті, забутим навіки. На жаль, «…культури пам’яті багатьох народів оперують округленими цифрами, але пам’ятати мертвих легше, коли цифри не округлені, коли останнє число не нуль…» Докладніше >>
Він був першим всенародно обраним головою Станиславова Докладніше >>
Життя Романа Івановича Сенишина нагадує історію із захопливого художнього роману. Почнемо з того, що в метричній книзі було записано, що Сенишин народився в 1914 р., а насправді він народився 13 серпня 1912 р. у м. Львові. У 1931 р. Роман закінчив Львівську торгову школу, але чомусь влаштовується на роботу помічником стоматолога Володимира Бабія, де він вивчився на зубного техніка. Докладніше >>
Її величність історія – дуже цікава жінка. Красива, вередлива і навіть вперта, особливо для тих, хто не хоче її добре вивчати, подібно як і в звичному для нас усіх житті. Чоловік, який не помічає своєї жінки, зрештою її втрачає. Незасвоєних уроків вона, як правило, не пробачає. Чомусь багато хто, подібно як у футболі чи спорті, думає, що знає її (історію) і добре на ній розуміється. Повірте на слово, що після закінчення істфаку чи навіть здобуття наукового ступеня іноді натикаєшся на цілі пробіли або ловиш себе на думці, що чогось не розумієш чи що тебе того не навчили Докладніше >>
Сьогодні, 28 квітня, вулицями Івано-Франківська пройшов марш пам’яті Дивізії “Галичина”. Для вшанування у центрі міста зібралися десятки людей, усі – в чорному одязі. Михайло Стецик, керівник “Карпатської січі” розповів, що до ходи долучилися і учасники націоналістичних організацій, бійці. “Особливість цьогорічного заходу є те, що переважна більшість учасників одяглася у чорне. На прапорах переважно кельтська символіка”, Докладніше >>
Форт Монро у Хемптоні (штат Вірджинія, Сполучені Штати Америки) до 2011 року був закритим військовим об’єктом. Нині ж він переходить з військової власності у підпорядкування штату і відкриває ворота для всіх охочих. Докладніше >>
Кожної весни ми з нетерпінням чекаємо того дня, коли зранку на святковій Літургії священик урочисто заспіває великодній тропар: “Христос Воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим що в гробах життя дарував!” А церковний хор йому відповість: “І нам дарував життя вічне!” Великдень для християн усіх конфесій є одним з найбільших свят церковного року. Духовні та фізичні практики Великого посту допомагають нам підготуватися до зустрічі Пасхи, зцілюють рани нашої душі, яка розквітає, як і природа, у цей святковий день. Докладніше >>
Ми звикли до того, що довгобуди – це зазвичай державні об’єкти. Та сьогодення відкриває нам дивні винятки. В одному з духовних центрів Галичини – Маріямполі – доля довгобуду спіткала розпочате десять років тому будівництво величної каплиці-ротонди для Чудотворної ікони Матері Божої Маріямпільської. Ікони, до якої прикладалося відважне воїнство засновника Маріямполя – гетьмана Станіслава Яблоновського, що 1683 року у складі об’єднаного війська коаліції християнських держав відкинуло турецьку навалу від Відня. Таким чином, назавжди було покладено край османській експансії вглиб Європи. Докладніше >>
Чому в церквах про вагомі події сповіщають саме дзвони, а не, наприклад, скрипка чи барабани? Це цікаво пояснюють історія, богослов’я, інеологія і навіть медицина, адже, виявляється, дзвін здатен зцілювати. Докладніше >>
Наразі об’єкт є лише туристичною принадою і не веде до підземель. Втім, у планах влади – змінити це. Докладніше >>
Cпільно з часописом «Галицький кореспондент» ГО “Поступовий гурт франківців” розпочав реалізацію проекту «Нереабілітована пам’ять», у якому досліджується історія прикарпатців, які, виборюючи незалежність України, стали жертвами радянського терору і мають право на належну шану від держави. Адже сьогодні на території України залишається ще велика кількість осіб, які зазнали репресій з політичних міркувань, вони не реабілітовані та Докладніше >>
Його вважають національним героєм Польщі. І він дійсно для неї багато зробив: польський політичний і державний діяч, перший глава відродженої ІІ Речі Посполитої після Першої світової війни, ініціатор створення Польської Організації Військової, засновник польської армії, маршал Польщі. Серед поляків відомий також як Комендант. Повсюдно в сучасній Польщі стоять йому пам’ятники Докладніше >>
Нещодавно в центральній частині Тисмениці, всього за кілька метрів від дитячого майданчика та житлових будинків, знайшли велике німецьке поховання часів Другої світової війни. На Івано-Франківщині мало не щомісяця знаходять німецькі поховання, однак цей випадок – унікальний. І через велику кількість похованих там вояків, і через те, що під могилами німецьких солдатів знайдені ще й середньовічні поховання. Докладніше >>
Як часто ми замислюємось над тим, що місце жінки в сучасному суспільстві істотно змінилось, порівняно з не таким і давнім минулим? Чи усвідомлюємо, що зміни насправді відбулись величезні? Ми не закликаємо до повернення назад, а тим не менше, знати про це потрібно. Можливо, не все гаразд було і в минулому, проте дещо було і корисне. Тож запрошуємо читача до нашої розповіді, яка, сподіваємось, підштовхне його до роздумів, а можливо, і дискусій. Скидаємо при цьому із себе будь-які спроби рекомендацій, настанов чи моралізаторства. Тільки історія, як вона є. Докладніше >>
Директор музею Ярослав Коретчук пояснив, що той період був дуже бурхливим та динамічним. Докладніше >>
Знаряддя вбивства лежало під землею разом з жертвами. Докладніше >>
Антикварня «ШпиндеL’» – це не тільки місце, де зібрані унікальні речі та предмети інтер’єру, а це, перш за все, заклад харчування, де ви можете смачно поїсти в приємній домашній атмосфері. Аналогів подібного закладу немає в Україні, тут все просякнуте духом антикваріату. Інтер’єр прикрашають тільки оригінальні антикварні речі: 33 годинники та 15 барометрів, антикварні шафи та 100-річна барна стійка, касовий апарат 1914 р. та старовинні картини. Докладніше >>
У переддень початку Великого посту ми згадуємо наші провини та прощаємо нашим боржникам, просячи пробачення у Бога та людей. До приходу радянської влади у 1939 році населення Західної України було досить релігійним та побожним, у міжвоєнній Польщі великі християнські свята були проголошені державними вихідними. Поступово втілюючи у життя тезу Володимира Леніна “Релігія – опіум для народу”, до початку 1960-х років релігійна обрядовість була витіснена з офіційного громадського життя нашого краю. Саме за Микити Хрущова було закрито найбільшу кількість храмів на Прикарпатті. Докладніше >>
Журналіст та історик прочитав лекцію “Українська Канадіана. Від галицьких і буковинських піонерів до… Христі Фріланд” Докладніше >>
Деркачова Ольга
Для мене очікування Великодня проступає особливо чітко та ясно, коли з’являється афішка, що от-от відчинить свої двері виставка «Великодня». Величне християнське свято, про яке митці говорять у живописі, малярстві, скульптурі, різьбі по дереву, у ювелірних прикрасах, одязі, і звісно ж, у писанках. Іконописні сюжети та світські, сакральні та побутові, пейзажі, натюрморти, портрети… Метал, кераміка, дерево…
Палій Юлія
Чергова моя поїздка до чоловіка виявилася чи не найважчою. Мені вперше самостійно довелося їхати за кермом майже 500 км. Я зважилася на цей крок, бо розумію, що ще не скоро закінчаться наші з Вовою фронтові побачення. Водіння як крок до свободи Коли я 9 років тому пішла вчитися, щоб отримати водійське посвідчення, то й уявити
Рязанцева Яна
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи
Магда Євген
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного