Цього року, 24 липня 2017 р., припадає сторічний ювілей битви під Kрехівцями, особливо знаної в сусідній Польщі. Для широкого загалу мешканців Крихівців та сусіднього Івано-Франківська ці події, на жаль, і досі залишаються маловідомими. При цій нагоді варто б згадати про події тих днів та роль, яку відіграв у них 1-й полк уланів польських, що згодом отримав почесну назву 1-го полку уланів Креховецьких. Докладніше >>
Нещодавно у Мережі з’явився короткий мультиплікаційний фільм про історію Княжого Галича, селища Крилос та їх святинь. Відео розмістила прес-служба Івано-Франківська Архієпархія УГКЦ У доступній формі розповідається про те, хто знайшов поховання Ярослава Осмомисла, а також про Успенський собор. Він належав до найвеличніших храмів середньовічної Європи, був побудований князем Ярославом Осмомислом. Однак вже в 1241 р. його зруйнували. Докладніше >>
У кінці липня 1944 р. внаслідок наступу 575-го стрілецького полку радянської армії село Старий Лисець Тисменицького району було звільнене від німецько-фашистських загарбників. Але нові окупанти – совіти – відновили довоєнний репресивний режим. Однак мешканці с. Старий Лисець чинили активний опір радянізації. Згідно з даними Г.Пташинської, в лавах УПА боролося 68 селян, до різних термінів ув’язнення було засуджено 48 жителів населеного пункту. Докладніше >>
Про Івана Франка та місто було написано уже багато статей та публікацій, а відомий краєзнавець Богдан Гаврилів навіть видав однойменну книгу «Іван Франко в Станиславові». У 1962 р. місто було перейменовано на честь відомого письменника. Та чи дійсно так багато поєднує наше місто з життям Каменяра? Ми хочемо поділитися з вами нашими здобутками у відповіді на це питання. Докладніше >>
Міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський сказав у інтерв’ю, що Польща накладе вето на вступ України до Європейського Союзу у тому випадку, якщо ми не вирішимо питання, що стосуються меншин, а також історичні події, котрі протирічать стосункам Польщі та України. “Наше послання дуже чітке: з Бандерою до Європи не увійдете. Ми говоримо про це і Докладніше >>
23-го липня, о 10:00 годині в Архикатедральному Соборі Воскресіння Христового, що в Івано-Франківську, відбудеться Архієрейська Божественна Літургія, яку очолить Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Кир Володимира Війтишина. Опісля, о 12:00 відбудеться презентація книги “Завалівське коріння Блаженнішого Любомира Гузара” у Катехитичному Центрі Івано-Франківської Архиєпархії УГКЦ (площа Шептицького, 22а). Книга є продовженням висвітлення історії села Завалова, що на Докладніше >>
Ще досі не так багато людей знає той факт, що Івано-Франківськ (а на той час Станиславів) встиг побувати у ранзі столиці. Спробуємо відкрити для Вас, шановні читачі, цю маловідому сторінку історії нашого міста. Під кінець Першої світової війни значна частина українських земель – Східна Галичина, Буковина і Закарпаття – входили до складу Австро-Угорської імперії. Коли в жовтні 1918 року в умовах воєнної поразки австро-німецького блоку та боротьби народів за самостійність Австро-Угорська імперія розпалася на декілька незалежних держав, українці почали робити рішучі заходи зі створення власної держави на західноукраїнських землях. Над Східною Галичиною нависла загроза захоплення поляками. Докладніше >>
Для присутніх виступив симфонічний оркестр філармонії під керівництвом диригента Лаурінаса Вакаріса Лопаса Докладніше >>
Дивізія «Галичина» була утворена в складі німецької армії, а саме як підрозділ військ СС. Через цей факт дивізія неоднозначно сприймається в українському суспільстві, а особливо в Росії чи Польщі, і навколо цього епізоду вітчизняної історії точиться багато суперечок. Нечасто хтось дає цьому формуванню об’єктивну оцінку. З одного боку дивізійників через службу в німецькій армії називають колаборантами, зрадниками та військовими злочинцями, а з іншого – сприймають як національних героїв, які боролись за самостійність України і відбудову її державності. Докладніше >>
На Коломийщині у невеличкому містечку Отинія краєзнавець, ентузіаст та знавець Михайло Хавлюк кілька років тому заходився збирати фотоархів. Зробив його доступним для всіх і закликає мешканців активно його поповнювати. Збірка налічує понад три тисячі світлин, інформує ВЗ. Скомпоновані світлини за темами: “Отинія давня”, “Дитинство”, “Весілля”, “Школа”, “Музики”. Найдавніші фото – початку минулого сторіччя. І жодних Докладніше >>
Цього року виповнюється 100 років від початку Української національної революції 1917-1921 рр., щораз більше виявляється нових фактів та документів – наша картина тих подій стає все більш точною. Цього разу хочемо відкрити для Вас, дорогі читачі, маловідому сторінку нашої галицької історії – як ми утримували полонених та інтернованих поляків в часи ЗУНР. Докладніше >>
19 жовтня 1946 р. за ст. 54-1а КК УРСР було засуджено до 10 років виправно-трудових таборів з поразкою в правах на 5 років і конфіскацією майна Омеляна Ісидоровича Давидовича, 1882 р.н., уродженця м. Радехів Львівської області. Основне звинувачення, яке йому інкримінували – робота головою міського суду м. Збараж Тернопільської області під час німецької окупації. Докладніше >>
Сьогодні, 28 травня в Івано-Франківську відтворили бій Січового Стрілецтва з частиною Червоної Армії у парку імені Шевченка. Відтворення бою цьогоріч більш масштабне, загалом у реконструкції взяли участь 80 реконструкторів з Одеси, Львова, Вінниці та Польщі. Для відтворення бою закупили багато піротехніки та привезли гармату, яку використовували у Першій Світовій. Нагадаємо, що В Івано-Франківську святкують День героїв. Докладніше >>
Про це повідомили на офіційній сторінці міського голови Івано-Франківська Руслан Марцінківа. Докладніше >>
Сьогодні, 11 травня, в Івано-Франківську відбулась презентація нового історично-мистецького проекту “Моє місто. 100 років на екрані”. Проект представляє собою 45-хвилинне німе кіно про історію Івано-Франківська, змонтоване з архівних кінохронік. У фільмі є кадри, зняті в часи Австро-Угорської імперії, панування Польщі, гітлерівської Німеччини та СРСР, а також – перших років незалежності. Автором сценарію фільму є Іван Докладніше >>
Кожен, хто загинув у ІІ Світовій війні, залишив після себе скорботу рідних та близьких. Вбивці після себе залишили цифри. Потрапити ж після смерті у велике число – це розчинитися в морі анонімності, принести в жертву свою індивідуальність. Фактично це означає бути покинутим історією, викресленим із людської пам’яті, забутим навіки. На жаль, «…культури пам’яті багатьох народів оперують округленими цифрами, але пам’ятати мертвих легше, коли цифри не округлені, коли останнє число не нуль…» Докладніше >>
Він був першим всенародно обраним головою Станиславова Докладніше >>
Життя Романа Івановича Сенишина нагадує історію із захопливого художнього роману. Почнемо з того, що в метричній книзі було записано, що Сенишин народився в 1914 р., а насправді він народився 13 серпня 1912 р. у м. Львові. У 1931 р. Роман закінчив Львівську торгову школу, але чомусь влаштовується на роботу помічником стоматолога Володимира Бабія, де він вивчився на зубного техніка. Докладніше >>
Її величність історія – дуже цікава жінка. Красива, вередлива і навіть вперта, особливо для тих, хто не хоче її добре вивчати, подібно як і в звичному для нас усіх житті. Чоловік, який не помічає своєї жінки, зрештою її втрачає. Незасвоєних уроків вона, як правило, не пробачає. Чомусь багато хто, подібно як у футболі чи спорті, думає, що знає її (історію) і добре на ній розуміється. Повірте на слово, що після закінчення істфаку чи навіть здобуття наукового ступеня іноді натикаєшся на цілі пробіли або ловиш себе на думці, що чогось не розумієш чи що тебе того не навчили Докладніше >>
Сьогодні, 28 квітня, вулицями Івано-Франківська пройшов марш пам’яті Дивізії “Галичина”. Для вшанування у центрі міста зібралися десятки людей, усі – в чорному одязі. Михайло Стецик, керівник “Карпатської січі” розповів, що до ходи долучилися і учасники націоналістичних організацій, бійці. “Особливість цьогорічного заходу є те, що переважна більшість учасників одяглася у чорне. На прапорах переважно кельтська символіка”, Докладніше >>
Деркачова Ольга
Золото і світло – це мабуть, перше, що спадає на думку, коли стоїш в оточенні робіт Олега Заставного. Зрештою, виставка має назву «Світло без тіні». Інакше, певно, зі справжнім світлом і не може бути. Та й бачити усе, що довкола нас, можемо завдяки світлу. І вже на виставці пригадала собі, що росла з
Соболик Тетяна
«А чи потрібна їм правда?» – це питання лектор поставив організаторам перед тим, як почати розповідати про «Моніторинг наративів у мережі, дезінформацію». Ми говорили про Польщу, але він кілька разів повторив, що ці тенденції є й в інших європейських країнах. Хтось, як буває, нічого не зрозумів. І я теж перед тим, як писати цей пост,
Палій Юлія
Ми дуже рідко раніше говорили про смерть. Майже ніколи. Лиш тоді, коли безпосередньо стикалися з нею. Зараз такі розмови почастішали. На жаль. Жити доводиться в часи, коли вона постійно дихає в спину. Страх, про який ми мовчали Не те щоб я вдягала рожеві окуляри щодо безсмертя, ні. Але завжди старанно відганяла від себе думки про
Рязанцева Яна
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи