Сьогодні, 22 березня, в Івано-Франківську повинно було розпочатись чергове судове засідання у справі Олександра Кочкіна – керівника відділу протидії наркозлочинності, якого звинувачують у “кришуванні” контрабанди наркотиків. Втім, сьогодні Олександра Кочкіна конвой в суд не доставив – через його хворобу. Суду подали довідку про стан здоров’я підсудного з діагнозом, який це підтверджує. Наступне засідання відбудеться 11 Докладніше >>
Сьогодні, 2 березня, в Івано-Франківську відбувається суд над Олександром Кочкіном – керівником відділу протидії наркозлочинності, якого звинувачують у “кришуванні” контрабанди наркотиків. Підозрюваний, відповідаючи на питання прокурора про те, де він придбав таблетки “Субітексу”, сказав, що знайшов їх. “Я їх знайшов під час прибирання службового приміщення. Поклав у сейф, хотів здати, але не встиг”, – заявив Докладніше >>
Сьогодні, 2 березня, в Івано-Франківську відбувається суд над Олександром Кочкіном – керівником відділу протидії наркозлочинності, якого звинувачують у “кришуванні” контрабанди наркотиків. Попереднє засідання не відбулось у зв’язку з відсутністю адвоката потерпілого. Клопотань сторони не подали, тож прокурор зачитав обвинувальний акт. “6 травня 2015 року слідчим відділом поліції було зареєстровано кримінальне провадження за фактом збуту громадянином Докладніше >>
Його адвокат знову не з’явилась на суд Докладніше >>
У Франківську розпочалось перше судове засідання у справі начальника протидії наркозлочинності національної поліції у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях Олександра Кочкіна. Докладніше >>
Деркачова Ольга
Світло за спиною особливе. Ти не йдеш йому назустріч, воно не сліпить тобі очей, воно позаду тебе. Від нього можна втекти, а можна залишитися із ним і уявляти, як воно зручно розташовується на плечі, немов янгол. Малярство Федора Матейчука саме про це, як і виставка його пам’яті. Світло, що розливається між деревами, квітами, будівлями, між
Палій Юлія
Війна не просто увійшла в наше життя. Вона, на жаль, стала ним. Нахабно залізши в кожну домівку, у кожну душу. І як я не намагаюся відокремити її від своїх звичних справ, як не пробую виділити їй окреме місце, вона все одно вже в усьому назавжди. Кожного дня вона безжально руйнує світи, які я будувала не
Рязанцева Яна
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи
Магда Євген
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного