“Тепловик” – “Рух”: післяматчева прес-конференція Докладніше >>

“Тепловик” – “Рух”: післяматчева прес-конференція Докладніше >>
Не просто спостерігаючи, а живучи повсякденним життям в Україні, мимоволі відчуваєш, ніби ти всередині величезної кіномасовки. Справді, таке враження, що в нашій країні знімається кіно велетенського масштабу. Мова зараз не про кінофільми українських виробників з корисним та позитивним змістом (до речі, тут наразі зберігається пауза). На жаль, перебування при владі людей, які звикли жити та
Попередження! Описане нижче – мій особистий досвід. Такий, яким він є. Мій і тільки мій. Ділячись ним, я в жодному разі не хочу знецінити тих, у кого цей досвід інший. Разом із тим, сподіваюся на толерантність та розуміння. Може, у тебе ніколи не виникало схожих думок. Може, ти зараз подумаєш: «Як так можна…» Ну от,
Перший справжній сніг, не отой, що швидше розтає, ніж падає, а справжній, такий, що впевнено виблискує під ліхтарями, у мене асоціюється з моїм татом та ковзанами. То були часи страшних дефіцитів, але моїм батькам вдалося десь роздобути ковзани – такі справжні, ну майже, як у фігуристок в телевізорі. Вони були завеликі, сірі, трішки потерті,
Мій буденний день розпочинається із того, що я прямую на роботу. Я працюю кореспондентом новин на місцевому телебаченні. У мої обов’язки входить писати телесюжети. Тож я відвідую локальні події або опрацьовую власні теми. Десь у проміжку, під час обідньої перерви, я заходжу на університетські семінари. Зручно, що вони зараз на онлайн-платформах. Після 18:00, коли у