Йордан 1998 року був першим і останнім Водохрещем, коли парох церкви Святого Великомученика Дмитрія, що у мікрорайоні Івано-Франківська Пасічна, не прийшов до рідного храму на відправу. А коли на церковному подвір’ї святили воду, люди бачили, як отець Іван дивився на це священнодійство з вікна своєї маленької квартири і плакав. Через два тижні він приставився Господові. Докладніше >>
Після Літургії всі охочі змогли набрати освяченої води. Докладніше >>
Сміливці, традиційно, купались у річці – серед них були навіть дівчата Докладніше >>
Завтра, 18 січня, християни святкуватимуть другий Святий Вечір. Увесь цей день віруючі люди нічого не їдять — постять. Сідають вечеряти, коли вже засяє вечірня зоря. На вечерю подають пісні страви — смажену рибу, вареники з капустою, гречані млинці на олії, кутю та узвар. На другий день зранку ходять до церкви святити воду. Нею й починається Докладніше >>
Вчора, 19 січня, на річці Жонці, що у Яремчі, отці церкви Мирослав Бойко, Петро Семенич та Ярослав Кавка освятили воду. Докладніше >>
Сьогодні, 19 січня, у день Богоявлення Господнього поблизу Гошівського монастиря відбулося освячення води на річці Лужанка. Докладніше >>
Сьогодні, 19 січня, у день Богоявлення, останнього різдвяного свята, Водохрещення Господнє працівники управління Державної пенітенціарної служби України в області та Івано-Франківської установи виконання покарань № 12 взяли участь у святковому Богослужінні та освяченні води біля каплички, розташованої у дворі установи. Докладніше >>
Традиційно у переддень Водохреща, на другий Святий вечір, вже сім років поспіль громадськість Тлумаччини збирається біля пам’ятного знаку безневинно страченим борцям за волю України задля вшанування пам’яті невинно вбитих вояків УПА Степана Мандзюка та Володимира Кріля. Докладніше >>
Біля Ратуші відбулося загальноміське урочисте освячення води, за участю гурту колядників із Угорників, та представників духовенства. Докладніше >>
У вівторок вранці, 19 січня, понад тисячу мешканців Івано-Франківська зібралися на узбережжі Бистриці Надвірнянської в районі вулиці Івасюка з нагоди свята Богоявлення Господнього (Водохреща). Докладніше >>
Палій Юлія
Кожного з нас змінить ця війна. Чуючи такі слова ще у 2022, я не уявляла, як саме це торкнеться мене самої та моєї сім’ї, та як я відреагую на це. Розуміння того, що внутрішні трансформації невідворотні, прийшло потім, пізніше. І той факт, що ми вже не будемо такими, як до початку повномасштабного вторгнення, треба визнати
Деркачова Ольга
«Ми були звичайною родиною, яка жила в любові, інколи в дрібних побутових сварках…» – ні, це не початок любовного роману. «Щастя було в усьому, планів на життя було так багато…» – це також не початок мелодрами про нещасливе кохання. «Мій тато дуже любив збирати гриби та гуляти в лісі…» – це не початок шкільного твору
Рязанцева Яна
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи
Магда Євген
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного