«Мільйон способів втратити голову»

1882 рік, Дикий Захід. У містечку Старі Пеньки проживає типовий невдаха Альберт Старк (Сет МакФарлейн). Він ненавидить дуелі, бійки в барі, гримучих змій і весь Дикий Захід. Його дівчина Луїза (Аманда Сейфрід) пішла від нього до більш крутого та багатого хлопця Фоя (Ніл Патрік Гарріс). Але в Альберта все ж є вірні друзі Едвард (Джованні Рібзі) і Рут (Сара Сільверман), які не дають бідоласі повністю втратити голову на Дикому Заході. Докладніше >>

“Нескорений”

Це не перша робота Анджеліни Джолі в амплуа режисера і не перша картина про жахи війни. До роботи вона поставилась відповідально, з душею, це видно відразу. Джолі змогла створити правильну атмосферу, без масштабності, яка характерна для багатьох військових героїчних фільмів сучасності. Так, безперечно, у першій половині фільму є багато кліше, та після моменту падіння літака все виправляється. Докладніше >>

«Полювання»

Головний герой Лукас (Мадс Міккельсен) працює вихователем у дитячому садку, його життя складається не досить вдало, оскільки він недавно пережив розлучення, а його колишня дружина забороняє йому бачитися з сином. Докладніше >>

«Лівша»

Фільм розповість нам про Біллі Хоупа, боксера, чемпіона у напівтяжкій вазі, його життєву драму, падіння та складний підйом на вершину. Концепт виглядає так: є протагоніст, він вправний у своєму ділі, та наступає переломний момент в його житті (як правило, йому хтось насолив, травма, сімейні проблеми і т.д.), і глядачеві показують його тяжкий шлях до лаврів. Погодьтесь, нічого нового та цікавого в такій ідеї немає, та це лише на перший погляд. Докладніше >>

«Дракула. Невідома історія»

«Дракула. Невідома історія» – фільм у жанрі фентезі, що поєднує в собі також елементи жахів, драми та бойовика. Ця стрічка є дебютною режисерською роботою Гарі Шора. У фільмі розповідається про принца Валахії – Влада ІІІ. На відміну від історичного прототипу (і взагалі, канонічного образу), у стрічці він показаний як чудовий сім’янин та великий, всіма улюблений правитель. Докладніше >>

«Час вбивати»

Надзвичайно багато фільмів, тісно пов’язаних з жорсткими реаліями юриспруденції, подарував нам кінематограф за останніх 100 років – «12 розгніваних чоловіків», «Вбити переспівника», «Первинний страх», «Лінкольн для адвоката» та багато інших картин, що змушували нас в нетерплячому очікуванні торжества правди і справедливості не відривати очей від екрана. Докладніше >>

«З міркувань совісті»

Хоч поговірка «Сивина в бороду – біс у ребро» і не була придумана спеціально для Мела Гібсона, проте він може стати її живою ілюстрацією. Володар «Оскара», баламут, дебошир і гомофоб, десятиліття тому Гібсон власноруч угробив кар’єру різкими антисемітськими випадами і скандальним розлученням з Оксаною Григор’євою. Домашні бійки, записані на диктофон погрози, вибиті зуби, судова тяганина і збори анонімних алкоголіків – весь світ спостерігав за деградацією недавньої суперзірки з дивною сумішшю співчуття і зловтіхи. Докладніше >>

«Gimme Danger. Історія Іггі і The Stooges»

Ідея зйомок фільму про головну групу його життя осінила Іггі Попа майже десять років тому. І кандидатура Джармуша як режисера виявилася поза конкуренцією не тільки завдяки їх міцній дружбі, що періодично переростала в незабутні появи Попа в джармушівських проектах на зразок «Кави і сигарет» і «Мерця». Кіно і музика, чи то джаз, чи хіп-хоп, у творчості Джармуша завжди йшли рука об руку, і невипадково він дав Джону Лурі і Тому Уейтсу ключові ролі у своїх ранніх стрічках. Докладніше >>

«Фантастичні звірі і де вони мешкають»

Кумедне звірятко, що одночасно нагадує качкодзьоба і крота, шмигає між перехожими, пірнає з сумки в сумку і на ходу закушує прикрасами і золотими монетами. За ним, спотикаючись, ганяє Едді Редмейн. Ненажерливого звіра піймати не вдається, а героя засмоктує у вир комічних і досить-таки безнадійних ситуацій, вихід з яких можна знайти тільки за допомогою складних заклинань і трансгресії. Докладніше >>

«Дівчина в поїзді»

Переглядаючи кіноверсію бестселера Пола Хокінса «Дівчина в поїзді», перше, що ви помітите, – це відсутність у кадрі Англії. Все правильно: в Голлівуді вирішили замінити туманний Лондон на Манхеттен, куди кожного дня на вестчестерському експресі прибуває похмура дівчина. Секс, насильство і, можливо, навіть вбивство – ось що буде крутитися в її голові до самого фіналу. Правда, дух у фільмі від настрою роману помітно відрізняється. Докладніше >>

«Доктор Стрендж»

Про наявність зовнішнього світу за стінами кінозалу під час перегляду нового фантастичного блокбастера «Доктор Стрендж» забуваєш хвилин через п’ять. Пульс прискорюється, зіниці розширюються, ритм дихання збивається, і людство перестає існувати. Ці п’ять хвилин завиграшки затикають за пояс «Капітана Америку», другу і третю «Залізну людину» і «Торів», разом узятих. Докладніше >>

«Справжній детектив»

Знаєте, мене дуже дивують шалені рейтинги «Справжнього детектива». Зрозумійте мене правильно: серіал прекрасний, проте я щиро не розумію, чому стільки людей ним перейнялися. Адже «Справжній детектив» – не цілком масовий продукт. Хоч цей серіал далеко не арт-хаус, однак його атмосфера й енергетичний заряд досить своєрідні. Простіше кажучи, більш похмурого і депресивного детективу особисто я не бачив вже багато років… Докладніше >>

«Це всього лише кінець світу»

Через три роки Ксав’є Долану виповниться 30, і це вже явно не той вік, в якому людину називають «юним талантом». Канадський вундеркінд виріс і став зрілим майстром. Як мінімум, половину з його шести стрічок можна визнати сучасною класикою, а співпрацею з ним пишаються провідні світові актори. У 2016 році остання робота Долана «Це всього лише кінець світу» завоювала Гран-прі Каннського кінофестивалю і начебто ще на один крок наблизила його до Золотої пальмової гілки. Докладніше >>

«Будинок дивних дітей міс Перегрин»

Великі музиканти часто випускають збірки найкращих хітів, то чому б цього не зробити видатному голлівудському режисерові, якого за життя багато разів ставили на обкладинки, обговорювали у світських колонках його романи, а також, зрозуміло, час від часу називали генієм? Тім Бертон вирішив нагадати, чому все склалося саме так. Докладніше >>

«Народжений для смутку»

Італія, 1966 рік. Джазовий трубач Чет Бейкер качається по підлозі тюремної камери і сильно пітніє. Його вивертає навиворіт. Поруч валяється труба. Раптом з труби виповзає здоровий волохатий тарантул. У Чета галюцинації. Так починається фільм канадського сценариста і постановника Роберта Будро «Народжений для смутку» з Ітаном Хоуком в головній ролі, який безапеляційно заявляє, що найчистіші, ангельські мелодії народжуються з болю, крові і бруду. Народжуються в напівтемряві тісних застарілих комірок, де свічки запалюють не для освітлення, а щоб підігріти на чайній ложечці нову дозу. Докладніше >>

“Абсолютна влада”

Після екстравагантного перевтілення в труп у картині «Людина – швейцарський ніж» Даніель Редкліфф знову отримує можливість нормально говорити і пересуватися. І його акторський талант, який був раніше ніби закупорений у тому трупі, нарешті розкривається на повну силу. Роль у політичному трилері «Абсолютна влада» претендує на звання найбільш зрілої в кар’єрі 27-річного Редкліффа, та й сам фільм – чи не найкращий його проект постпоттерівського періоду. Докладніше >>

“Помста від кутюр”

Фільм знятий за досить відомим однойменним романом австралійської письменниці Розалі Хем. Роману я не читав, а коли почав дивитися цей фільм (в першу чергу, через Кейт Вінслет, яку вважаю дуже сильною і різнопланової актрисою), то спочатку подумав, що це буде щось на зразок “Візиту дами”. Там теж у місто повертається жінка, яку воно колись абсолютно несправедливо засудило і вигнало. Докладніше >>

«Чудо на Гудзоні»

Досить легко зробити поверхневі висновки щодо нового фільму Клінта Іствуда до його перегляду. Так, в цій стрічці Том Хенкс грає героїчного пілота Чеслі Салленберга, який садить у крижані води Гудзона несправний літак 15 січня 2009 року і рятує життя всіх 150 чоловік на борту плюс п’ятьох членів екіпажу. Якщо прикинути все це у форматі звичайного біографічного фільму, який заточений під нагороди, виглядає все просто жахливо. Але Клінт Іствуд зазвичай фільми такого роду не знімає (бачили «Снайпера»?). Докладніше >>

«Капітан Фантастик»

Широко відомий у вузьких колах артист Росс, на рахунку якого різнокаліберні ролі у Гілліама, Стіллмана, Клуні, Скорсезе і Джона Ву, перекваліфікувався в режисера ще в 2009 році. Ні його короткий метр «Людські ресурси», ні повнометражний дебют «28 спалень» особливою ​​сенсацією не стали, але тепер він зробив семимильний стрибок у напрямку не лише загального обожнювання, а й нового – найвищого – рівня майстерності. Докладніше >>

«Піт і його дракон»

Якщо десь у світі й існує магія, то кінокомпанія «Walt Disney Pictures», безумовно, одне з таких місць. І вже точно чимало магічного в народженні сюжетів для її нових проектів і їх доведення до логічного завершення. Так, в 2013 році закипіла робота над римейком маловідомого зараз мюзиклу «Pete`s Dragon» (1977) про дружбу дев’ятирічного хлопчика-сироти з добродушним дракончиком. Докладніше >>