8 лютого до Івано-Франківського міського суду доставили громадянку Гродюк (Русинюк) В.М., 1983 р.н., яку органи досудового слідства обґрунтовано підозрюють у вчинені злочину, передбаченого ч.3 ст. 332 Кримінального кодексу України (незаконне переправлення осіб через державний кордон України).

Під час засідання суд встановив, що до Валентини Гродюк звернулась громадянка Вірменії, щоб та допомогла їй та її малолітній дитині з виготовленням документів для виїзду до Європейського Союзу.

Гродюк почала виготовляти для потерпілої документи для виїзду за кордон, вказуючи при цьому завідомо неправдиві анкетні дані. А свої послуги оцінила у 1200 євро. Отримавши від чоловіка потерпілої, який на даний час працює за кордоном, кошти, підозрювана відвезла жінку до Львова, буцімто до консульства Республіки Польща. Там вона принесла потерпілій декілька папок з документами і повідомила, що оскільки наявні документи містять помилки, то у консульстві їй відмовили у видачі візи.

Далі Гродюк повідомила потерпілій, що треба додатково заплатити 900 доларів США і вона повторно візьметься за виготовлення документів. Потерпіла погодилась і знову передала підозрюваній вказану суму…

Суд ухвалив визначити для Гродюк (Русинюк) грошову заставу в 520 розмірів мінімальної зарплати, що складає 716 тис. 560 грн. Слід зауважити, що це буде вже третя застава, яку треба внести за підозрювану Гродюк. Правда, суми перших двох застав були менші – по 97 тис. грн.

Слід нагадати, що з лютого 2014 року в Івано-Франківському міському суді слухається кримінальна справа щодо обвинувачення Гродюк Валентини Миколаївни, в т.ч. і в особливо тяжкому злочині, за який передбачене покарання до 12 років позбавлення волі. Велика кількість потерпілих, майже мільйонна шкода. У цьому провадженні Гродюк обраний запобіжний захід – застава. Поки тривав судовий розгляд, потерпілі та їх представники неодноразово вказували на те, що Гродюк надалі скоює злочини. І аж у січні ц.р. до Івано-Франківського суду був скерований новий обвинувальний акт (Справа 344/1203/16-к) щодо Гродюк та її співучасників. Теж шахрайство і теж особливо тяжкий злочин.

На думку адвоката Тетяни Войцеховської, вже сам по собі факт, що, перебуваючи під дією альтернативного запобіжного заходу – застави, підозрювана і обвинувачена надалі скоює правопорушення, мав призвести до клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу та взяття її під варту, а саму заставу мали стягнути в дохід держави.

«Але обласна прокуратура дуже ніжно ставиться до Гродюк, і вже в новому кримінальному провадженні їй знову обрали альтернативний запобіжний захід – заставу, – додає вона. – Причому навіть не більшу, як того вимагає закон, а таку ж – 97 тис. 495 грн».

Збитки, які інкримінують Гродюк досудовими розслідуваннями, встановлені в сумі із семизначним числом… «Такого беззубого (або, якщо хочете, халатного) процесуального керівництва, як здійснює обласна прокуратура, я ще не бачила, – акцентує Тетяна Войцеховська. – Гродюк не виконувала умови застави вперто і нахабно. Не здала закордонний паспорт, покидала місце проживання, вперто не надавала (жодного разу не показала навіть) свій внутрішній паспорт. Цей випадок безпрецедентний! Прокуратура дотепер не знає, яке прізвище у підсудної – Гродюк чи Русинюк, чи Гродюк-Русинюк, скільки в неї паспортів і яких».

А на останньому засіданні адвоката вразила промова Валентини Гродюк, яка зводилася до того, що її вже два роки судять і дві застави вже є… Юрист нагадує, що альтернативний запобіжний захід має чітко визначені мету та завдання: забезпечення виконання підозрюваним (обвинуваченим) покладених на нього обов’язків, які якраз підозрювана та обвинувачена наполегливо не виконувала. І припускає, що Гродюк розраховувала знову на невеликий розмір застави і продовження своєї діяльності.

Але, зауважує Тетяна Войцеховська, підсудна не врахувала, що законодавець на розмірі застави в сумі 300 мінімальних заробітних плат не обмежився і пішов далі, закріпивши у ч.5 ст. 82 КПК можливість у певних випадках за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину визначати розмір застави більший, ніж 300 мінімальних розмірів зарплати. Простіше кажучи, такий, що нарешті приведе до тями правопорушника.

Ця практика поширена і, на її думку, необхідна в таких випадках. Тож рішення слідчого судді було обґрунтоване, законне і справедливе…

«А стосовно якості процесуального керівництва, можливих корупційних моментів, – підсумовує Войцеховська, – є необхідність ретельно перевірити роль самої прокуратури Івано-Франківської області у цих справах, ефективність та своєчасність прийняття рішень процесуальними керівниками, але це вже в компетенції ГПУ та НАБУ».

Тетяна СОБОЛИК

Раніше “Галицький кореспондент” писав, що  кілька років франківці потерпають від шахрайських дій агенції нерухомості «ДОМІВКА ІФ».  Та у франківських правоохоронців нарешті дійшли руки до директора ТзОВ «Домівка ІФ» Валентини Гродюк (Русинюк).