Україна має доволі непросту й цікаву історію. Її унікальні звичаї, здобутки творчих людей і неповторна культура заслуговують чималої уваги.

Саме тому Галицький кореспондент продовжує ділитися цікавими та маловідомими фактами про нашу країну.

А ви знали, що називають “Архаїчним ядром” української кухні? Мова про хліб та зернові.

Протягом багатьох століть хліб, хлібні вироби та страви з зернових становили основу харчування українців. Починаючи від найдавніших прісних коржів, як готували на території Україні тисячі років тому, до безлічі складних хлібобулочних виробів, якими, наприклад, захоплювався Бальзак, подорожуючи Україною.

У середньовічній Україні (і пізніше) хліб переважно випікали з житнього борошна, рідше – з ячменю та вівса. Пшеничний хліб здебільшого готували на великі свята: Різдво, Великдень або на честь весілля.

Взагалі слово “жито” ще в часи Київської Русі мало настільки широке значення, що ним називали будь-яку їжу взагалі.

Зазвичай випікали житній хліб на заквасці, хоча й страв із прісних коржів вистачало. І за часів Київської Русі, і в рецептах 19 століття можна знайти згадки про хлібну закваску на основі хмелю.

У різних регіонах України до жита додавали різні домішки. Наприклад, в 19 столітті на Слобожанщині, випікаючи житній хліб, додавали гречане борошно, на Заході – вівсяне та кукурудзяне, на Поліссі ж додавали картоплю.

В “Енеїді” Котляревського слово “хліб” згадується 20 разів. Навіть боги, вирушаючи в гості один до одного, беруть з собою хліб та сіль. У цій же “Енеїді” згадується понад 50 страв з борошна.

Бальзак в одному з листів згадував про 77 видів українського хліба.

Як повідомляв “Галицький кореспондент”, в Україні є озеро привидів. У селі Хропотова, що на Хмельниччині, є озеро Вікнина, яке не замерзає навіть у найлютіші морози. Втім купатися у ньому не ризикують навіть місцеві жителі. За переказами, це озеро – вікно в інший світ. Звідси і його назва.