Україна має доволі непросту й цікаву історію.

Її унікальні звичаї, здобутки творчих людей і неповторна культура заслуговують чималої уваги.

Саме тому Галицький кореспондент продовжує ділитися цікавими та маловідомими фактами про нашу країну.

А ви знали, що найбагатшим українцем усіх часів нашої країни є Костянтин-Василь Острозький – син відомого князя Костянтина Острозького, який громив московитів.

Костянтин-Василь жив у 1526-1608 році. Батько князя, Костянтин Іванович, був видатним полководцем. Обіймав високі становища у Великому князівстві Литовському. Йому вдалося за рахунок великокнязівських пожалувань, які давалися за воєнні звитяги, значно розширити свої володіння. Проте за військовими справами йому не залишалося часу зайнятися господарською діяльністю. Тому молоді роки Василь-Костянтин Острозький присвятив збиранню батьківських земель і розширенню володінь.

Йому належала третина земель історичної Волині (зараз це переважно землі Рівненської, Хмельницької та Тернопільської областей), 14 міст і більших поселень з округами на Київщині, 8 – на Брацлавщині, 4 – на Галичині, 32 – на території Польщі. Загалом князю належало 80 міст, 40 замків, 2 760 сіл. Річний дохід князя становив 19 мільйонів злотих. Тобто понад 50 тонн золота щорічно. Його вважали найбагатшою людиною не лише тодішньої Речі Посполитої, а й усієї Європи. Статки князя дозволяли виставити військо чисельністю 15-20 тис. чоловік. Не кожен європейський правитель мав таку армію в той час.

Велику увагу В.-К.Острозький приділяв обороні земель від татарських наїздів. Князь власним коштом утримував кількатисячний загін вершників для оборони від татар. Він неодноразово в 70-90-их рр. успішно відбивав напади ординців.

Князь неодноразово рятував Київ від татарських наїздів. Так, у 1578 р. він виплатив татарам 3000 дукатів, щоб ті не грабували це місто. Будучи Київським воєводою, В.-К.Острозький зробив багато як для відродження Київської землі, так і Києва, котрі в ХУІ ст. були відкриті для татарських нападів і лежали в руїнах.

В.-К.Острозький заснував першу в Східній Європі вищу школу – Острозьку академію. Ця школа проіснувала близько 60 років. З її стін вийшло чимало видатних культурних діячів, які виступали письменниками, вчителями, вченими, священнослужителями.

Під керівництвом В.-К.Острозького і за його сприянням була видана Острозька Біблія. Це, по суті, перше в Європі критично-наукове видання біблійних книг, укладене на основі різних текстів. Подібного роду видання в Західній Європі з’явилася через десять років після появи Острозької Біблії. Саме ця Біблія стала канонічним текстом для християн, котрі використовували в богослужінні старослов’янську мову.

В.-К.Острозький, виступаючи покровителем православ’я в Речі Посполитій, чимало уваги звертав на розбудову церковних структур. Він виступав фундатором численних церков, монастирів. Навіть виношував амбітний план створення патріархату на українських землях. Якби цей план був реалізований, ми би вже тоді мали незалежну українську церкву. На жаль, в силу певних обставин, цей план так і не став реальністю.

Фактично В.-К.Острозький і в господарському, й політичному, і культурному та церковному планах творив незалежну державну структуру. І хоча він визнавав зверхність над собою короля Речі Посполитої, проте поводився незалежно. Навіть у листах писав «Ми, Костянтин, з Божої ласки князь на Волині». Так у той час іменували себе суверенні правителі.

Як повідомляв “Галицький кореспондент”, в Україні є Музей-аптека. Це унікальний об’єкт, який поєднує функції діючої аптеки та музею фармацевтичної історії.