31 травня День боротьби із тютюнопалінням

«Кинути курити дуже легко. Я робив це тисячі разів», – казав колись Марк Твен. Наприкінці травня у світі відзначають День боротьби з тютюнопалінням. «Галицький кореспондент» знайшов тих, кому вдалося кинути курити, і тих, хто поки що не планує відмовлятися від цигарок. Більшість курців не можуть відповісти, навіщо палять. Тоді як колишні курці переконують: немає ніякої залежності, все – у нашій голові.

Очі не бачать – курити не тягне

Івано-франківський громадський активіст Олег Марцінковський курив 25 років. І вже більше 10 років тому попрощався з цією звичкою. Каже, бажання має прийти зсередини, інакше жодні методи не допоможуть. Хоча й досі є моменти, коли чоловік шкодує, що вже не палить. Наприклад, насолоджуючись гарним краєвидом.

Одного дня Олег просто усвідомив, наскільки залежний від цигарок, і його це дуже розлютило. «Того вечора я за звичкою потягнувся до шафи, аби відкрити чергову пачку цигарок, – пригадує активіст. – Але запаси скінчилися. Тоді я перекопав усі шухляди, тумбочки, кишені… Мій емоційний стан уже наближався до передістеричного. І в якусь мить я з жахом усвідомив власну гігантську залежність – маленький патичок з димком так міцно тримає мене за шкірку».

Тоді Олег вирішив кинути курити. Але не одразу, спершу запланував підготуватися. Більшою мірою – морально. Найперше, уявляв себе як людину, котра більше не курить. Далі одне з найголовніших правил – нікому не розповідати про своє рішення. Можна сказати, треба свідомо бавитися в шпигуна. «Нікому нічого не кажіть – це протипоказано! – усміхається активіст. – Почнуть співчувати, підтримувати, шкодувати, давати так звані корисні поради… А це означає лише одне – провал, ви протримаєтеся максимум день, а далі точно закурите».

Коли знайомі просили пригостити цигаркою, Олег відмахувався, мовляв, щойно закінчилися. Коли пропонували піти на перекур, чоловік казав, начебто якраз викинув недопалок. Так тривало півроку, і ніхто нічого не помітив!

Дуже важливо зробити вдома генеральне прибирання – все, що пов’язане з курінням, викинути або сховати так, аби ніколи не знайти. «Навіть забута обірвана стрічечка з пачки цигарок перед очима – це сильний удар під дих, – каже Олег. – Все треба забрати без зайвого жалю. Очі не бачать – курити не тягне».

Однак ця генеральна чистка має бути доповнена абсолютно контроверсійною штукою – новесенькою, добре запечатаною пачкою цигарок. Її теж треба далеко сховати, але, тим не менше, вона обов’язково повинна бути в хаті. Як пояснює Олег, це дуже важливий психологічний момент, який утримує від того, аби закурити, коли особливо сильно хочеться. «Принаймні на мене діяло, – говорить він. – На багатьох інших теж».

Коли виникало бажання покурити, чоловік нічим його не підміняв: ні цукерками, ні жуйками, ні насінням, ні будь-якою іншою їжею. Єдине, що радить робити у такі моменти, – займатися фізичними вправами, наприклад, присідати.

Через півроку Олег прокинувся і зрозумів, що все – більше не тягне до куріння, всередині більше не смикається від думки про сигарети.

Заступник голови правління міської асоціації учасників АТО Василь Андріїв не курить вже чотири місяці. А стаж курця має немалий – 15 років. Не раз намагався покинути звичку, але за найменшого стресу рука знову тягнулася до цигарки. Цього разу знайшов альтернативу, і начебто досить дієву. «Я перейшов на IQOS («айкос»), – каже Василь Андріїв. – Йдеться про пристрій,  який тепер дуже популярний в Америці. Це електронна система нагрівання тютюну. Там немає смол та інших шкідливих елементів. Майже всі члени правління асоціації теж перейшли на айкос. Але це як проміжний етап, з часом планую взагалі відмовитися навіть від такого виду куріння».

Каже, найважче – витримати перші два тижні, а потім пристосовуєшся і насолоджуєшся новими відчуттями організму, що відновлюється.

Того ранку іванофранківець Ігор Редько поїхав у гори на один день разом із товаришем, а коли повернувся, то більше не випалив жодної цигарки – раптово перехотілося. Він переконаний, що залежність від сигарет є надуманою: «Якщо людина потрапить в екстремальну ситуацію і при собі не матиме сигарет, вона через це не вмре».

Чоловік курив 22 роки, однак і досі не розуміє, для чого він це робив: «У цій справі позитиву ніякого, лише суцільний негатив. Але варто це усвідомити швидше, ніж життя поставить тебе перед жорстким вибором». А недавно Ігор навіть вибачився перед дружиною за те, що стільки років вона мусіла терпіти тютюновий сморід.

Івано-франківська художниця Анастасія Нестеренко після 10 років куріння вже два роки, як не палить. Одного дня вона вирішила, що більше не хоче курити, і відтоді дівчина так і не торкнулася до цигарок: «Я просто почала прислуховуватися до потреб власного організму. І зрозуміла, що куріння не є потребою мого тіла. І без куріння так само легко вдається налагоджувати знайомства і домовлятися про справи».

Роман Романів, банківський менеджер із Калуша, курив 13 років по півтори пачки на день. Цей процес йому подобався, але гнітило одне – рабська залежність. Кілька спроб кинути курити методом сили волі увінчалися поразкою. А якось наткнувся в інтернеті на коментар про існування помічної книги Аллена Карра «Легкий спосіб курити». Книгу Роман собі роздрукував. З перших сторінок чоловікові підійшли постулати цього методу відмови від куріння. Автор писав, що поки читаєте книгу – куріть. Калушанин залишив книгу в місці для куріння і читав її виключно з підпаленою папіросою. Процес освоєння книги зайняв більше трьох тижнів, Роман просто виходив на перекур і, поки горіла цигарка, читав. Коли дочитав останню сторінку, то потушив сигарету і пішов спати. А вранці прокинуся новою людиною, яка більше не хотіла палити.

«Після свого дивовижного досвіду я почав масово роздруковувати книгу і безкоштовно роздавати її друзям, причому в мене була тільки одна умова: людина мала дати обіцянку, що дочитає книгу до кінця, – розповідає Роман. – Я роздав більше, ніж 150 екземплярів книги, і точно знаю більше 60 чоловік, яким вона допомогла».

Івано-франківському підприємцю Олегу Зелезу свого часу теж допомогла ця книга. Хоча і ненадовго: «Все одно десь по дорозі зустрінеш знайомого, з котрим вип’єш кави, і він так «смачно» закурює… І все спочатку».

Нині він курить лише іноді – коли трапляються стресові ситуації на роботі. І курить не тому, що тягне, а лише аби відтермінувати вирішення проблеми.

Загалом чоловік курить 22 роки. Але почав кидати цю звичку ще років 15 тому. Вдавалося лише на день, два, три… Загалом пробував кидати палити разів зо сто. Останній раз протримався аж рік. Олег просто поставив собі таку ціль на рік часу. Також він робив у Фейсбуці челендж: якщо закурить і хтось побачить, обіцяв дати тій людині 1000 грн. Але цей метод не спрацював: Олег курив, однак ніхто не підходив по обіцяну винагороду.

«Я точно знаю, що куріння не розслабляє, тому що після цигарки зникає будь-яка енергія, – каже підприємець. – Цигарки заважають мені займатися спортом, вести бізнес, насолоджуватись життям, відчувати себе щасливим та енергійним, а також я не можу бути прикладом для сина. Я точно знаю, що паління є психологічною проблемою, бо мені вдавалося переставати курити за секунду й не курити місяць і більше».

Олег переконаний – насправді людям не потрібні поради. Ті, хто не хоче курити, не курять, а тим, хто хоче, ніякі поради не допоможуть. Все – в голові.

А ось івано-франківський атовець і громадський активіст Андрій Фармуга відверто каже – поки що не збирається кидати курити, хоча й визнає, що «смалить, як швець» – десь півтори пачки на день. «Звісно, планую з понеділка не курити, але ще не визначився, з якого саме, – сміється він. – Мені подобається вислів Марка Твена: «Кинути курити дуже легко. Я робив це тисячу разів». Це приблизно про мене».

З цією звичкою Андрій живе вже років 20. Намагався відмовитися від цигарок, коли пішов у зону АТО – аби розвінчати стереотип, мовляв, на війні неможливо не курити. На жаль, не вдалося. У нього і до того були невдалі спроби. Щоразу, коли припиняв курити, ставав дуже дратівливим. До речі, саме з цієї причини Андрій і зараз не пробує позбутися шкідливої звички. Наразі багато працює з людьми, тому важливо триматися в рівновазі, не злитися через дрібниці. Хоча, з іншого боку, Андрій розуміє, що це просто така відмовка для себе.

«Якщо б відмотати час назад, я б нізащо в світі не взяв до рук цигарку, – каже боєць. – Жахлива звичка. Спершу виглядає, як розвага, але дуже швидко виявляється справжньою пасткою. Я й досі сам собі не можу дати відповідь, навіщо курю».

 

Цигарки вже не ті

Куріння чистого тютюну було поширене за часів Христофора Колумба. Нині ж під час викурювання цигарки відбувається згорання за високої температури тютюну, паперу, хімічних домішок, ароматичних і смакових додатків. Дим, який втягує курець, містить велику кількість шкідливих речовин: нікотину, окису вуглецю, слідів синильної кислоти тощо. Сигарети містять понад 4 тис. компонентів, які після згорання утворюють близько 200 складових хімічних елементів, багато з яких завдають шкоди легеням. Це, зокрема, миш’як, формальдегід, свинець, синильна кислота, окис азоту, чадний газ, аміак і ще 43 відомі канцерогени. Сечовину, головну хімічну сполуку сечі, використовують для додавання «аромату» сигаретам, причому її більше в легких марках.

«Кожен знає хоча б одну людину, яка, викурюючи по 20 цигарок на день, дожила до 80 років, – каже Микола Островський, завідувач кафедри фтизіатрії і пульмонології з курсом професійних хвороб ІФНМУ. – Це насправді так. Але на одну людину, стійку до впливу отрути цигарок, припадає тисяча осіб, чутливих до впливу тютюну. І мало хто з нас «обдарований» природою так, щоб ми могли курити і не набути при цьому якої-небудь хвороби – легкої чи навіть смертельної».

Медик розповідає, що у лікарнях деяких країн ЄС, коли людина має будь-яку легеневу патологію і при цьому є курцем (а це перевіряють за допомогою спеціальних аналізів), оплата вартості лікування відбувається з кишені пацієнта. Також для курців автоматично зростає вартість медичного страхування. Фінансовий момент настільки важливий, що тільки він один дає неабиякий позитивний результат.

 

Головне – намір

«Знаєте, я помітив цікаву тенденцію: чим вища фінансова забезпеченість людини, тим більше в неї виникає бажання довше жити. І перше, що такі люди роблять, – кидають курити, – продовжує Микола Островський. – Дуже часто, коли люди бачать, як, наприклад, їхні батьки тяжко відходять із цього світу через хвороби, спричинені курінням, то моментально, буквально за один день відмовляються від згубної звички. Коли людині кажеш, що на п’яту добу після відмови від куріння в неї почне відновлюватись повноцінний смак, а далі, на 7-8 день, – нюх, робота інших органів і систем, і такі приємні метаморфози будуть наростати впродовж 3-7 місяців, це теж неабияк стимулює».

Існують два алгоритми відмови від куріння: поступове відвикання і одномоментне припинення. Останній більш дієвий метод. Понад 90% пацієнтів Миколи Островського перестали курити саме раптово. Важко переносяться перші дві-три доби. Потім явища абстиненції поступово минають, повертається гарне самопочуття, підвищується настрій, людина відчуває приплив сил і бадьорості.

Слід зазначити, що тут дуже корисні всілякі моменти, що відволікають. У цей період бажано відмовитися від м’ятної жуйки, оскільки її смак спонукає курця порушити дану собі обіцянку. Досить ефективним у боротьбі з палінням є полоскання порожнини рота в’яжучими засобами, що зумовлюють неприємні відчуття у поєднанні з тютюновим димом. Для цього застосовують 0,25% розчин азотнокислого срібла, розчин евкаліптової олії (15-20 крапель на склянку). Полоскати рот цими речовинами треба кілька разів на день, причому безпосередньо перед тим, як накочує бажання закурити.

Нікотиновий пластир, нікотинова жувальна гумка допомагають у випадках із відсутністю сприйнятливості до інших методів, але не слід забувати, що за умови їхнього використання нікотин продовжує надходити в організм, впливаючи на нервову систему і не звільняючи від залежності.

А в електронних сигаретах дуже важлива якість картриджів, які туди заправляють. Є картриджі, які начебто зовсім не містять нікотину (вони, звісно, суттєво дорожчі), але навіть у них усе-таки знаходять нікотин.

Щодо психологічного лікування від залежності, то це – психотерапія і гіпноз. Стосовно останнього, на Франківщині цей метод не популярний, можливо, тому що не притаманний місцевому менталітету.

Дієвим методом лікар називає акупунктуру. Микола Островський мав пацієнтів, які так хотіли кинути курити, що аж попрямували у Китай, аби пройти курс акупунктури. Донині не курять.

Акупунктура базується на роботі з енергетичними каналами, які розташовані по всьому тілу. А будь-яка хвороба чи залежність в людини виникає найперше на її енергетичному рівні, а потім уже переходить на фізичне тіло, як пояснює експерт з ресурсної та східної медицини Олег Почигайло. Відповідно, впливаючи на енергетичний план, автоматично можна вирішити певні фізичні проблеми.

«Коли людина курить, вона ніби несвідомо таким чином компенсує енергію, якої їй бракує, яка заблокована, – каже спеціаліст. – За допомогою акупунктурних голок фахівець відновлює потік енергії, який був заблокований через порушення енергообміну, і шкідлива звичка сама собою відпадає. Однак акупунктура – це лише інструмент, а найголовніша запорука успіху – істинний намір відмовитися від куріння».

Наталя МОСТОВА