Авторські прикраси і декор, картини відомих художників, креативні шопери і музичні інструменти з борщівника, лікувальні бальзами і красиві свічки з бджолиного воску, розмальовані гільзи і ще повно цікавих ідей для подарунків – у волонтерській крамничці GIG_SHOP все це допомагає боротися з окупантами. Від початку повномасштабного вторгнення всі виручені тут гроші йдуть на потреби війська, пише Галицький кореспондент.

Пухнастий талісман

У крамничці гостей зустрічає кицька Мася. Хоча не завжди – лише, якщо гостям пощастить і пухнаста красуня матиме до них настрій. Мася не продається ні за які гроші світу – нею можна лише любуватися. Якщо, звісно, дозволить. Самозакохана, норовлива і трішки пихата – ця кішка має свій характер і показує його за кожної нагоди. Іноді волонтери почуваються так, ніби прийшли не в свій офіс, а до Масі додому.

«Навіть, коли спеціально чимчикуєш сюди у вихідні, аби погодувати кішку, вона ще добре подумає, чи підходити, – усміхається волонтерка Галя Тягур. – Якщо це буду я, то швидше за все вона проігнорує, бо колись я чистила Масі вуха, і вона зачаїла образу, певно, до кінця життя».

Попри це киця ніколи не робить шкоди, не кусається і не дряпається, особливо ласкава до чоловіків і залюбки йде на руки.

Волонтери знайшли Масю два роки тому надворі під деревом. Кішка була квола, знесилена, голодна і ще й вагітна. Її полікували в клініці і прихистили в офісі. Згодом кошенят пороздавали в порядні сім’ї, а Мася стала важливим членом волонтерської родини.

Найдужче киця любить вилежуватися на подушечці біля вхідних скляних дверей, звідти відкривається панорама на бурхливе вуличне життя. «Це її кінотеатр», – сміються волонтери. 

Мася стала натхненницею кумедних стікерпаків, які можна придбати у крамничці. Кожен стікер – зображення киці з якимсь висловом, часто вживаним серед волонтерів: як цензурними, так і не дуже, адже у волонтерських буднях по всякому буває. При чому кожна наліпка має свою історію.

Аби розробити котячий персонаж стікерів, франківська художниця Вікторія Франко кілька днів провела в офісі, спостерігаючи за Масею, її рухами, поведінкою. 

А ще на честь Масі Наталя Філіппська пошила іграшку – її точну копію. Так само, як і кицька, іграшка – не для продажу. Це талісман.

Розвантажити голову

Крамничку GIG_SHOP, яка слугує одразу і волонтерським офісом, заснували на початку повномасштабного вторгнення волонтери ГО «Громадська ініціатива Галичини», які допомагають ЗСУ ще з 2014 року.

«Ми, як волонтери з чималим досвідом, розуміли, що ажіотаж донатів, коли збори закривали протягом доби, незабаром вщухне, – розповідає Людмила Лінник. – Шукали інші способи залучення грошей для війська. Так з’явилася ідея крамнички». 

Першими були хендмейд-вироби, створені самими ж волонтерами. Леся Качурова почала в’язати предмети декору, пізніше асортимент розширився ажурними фартушками, снудами, шарфами. Катерина Паньків, як професійна майстриня, робить прикраси і загалом різну красу, яку можна створити руками. Галя Тягур чудово вишиває: картини, рушники, сорочки… Людмила Лінник виготовляє чокери з бісеру, бомбочки для ванни і малює.

Паракордові браслети уміють плести всі. Їх ще називають браслетами виживання. Паракорд – дуже міцний шнур, універсальний і мультифункціональний, який може стати в нагоді навіть в екстремальних умовах. Потягнувши за шнурочок, браслет розплітається і виходить п’ять метрів надміцної мотузки, якою можна, наприклад, відбуксирувати авто, застосувати під час туристичного походу, використати як основу для вудки або як джгут при кровотечі, побудувати тимчасове укриття чи прив’язати себе до стовбура, якщо доведеться ночувати на дереві.

«Хендмейд у нас – це не лише допомога для армії, а ще й розвантаження для власної голови, – кажуть волонтери. – Перенапруга зашкалює постійно. За день доводиться стикатися з різним: запити, хейт, прохання, консультації. Коли приходиш додому, то варіантів лишається небагато: або повбивати всіх, хто вдома, або зв’язати, наприклад, фартушок».

Роботи зі змістом

Одна стіна у волонтерській крамничці цілковито вкрита шевронами, які подарували військові, починаючи з часів АТО. Тут їх більше сотні. Чільне місце посідає шеврон батальйону Донбас, який намагалися забрати самі ж бійці батальйону. Цей шеврон – направду унікальний і раритетний. Зараз в Україні такий знайти складно. 

«Кожен із цих шевронів чимось особливий, – розповідає Леся Качурова. – Ось, до прикладу, шеврони нашого 5 батальйону, Грузинського легіону, Правого сектора… Є шеврони моїх чоловіка і сина. Багато шевронів – не офіційні, хлопці їх самі розробили – за власними почуттями».

Ще одна стіна у крамничці – в грамотах і подяках «Громадській ініціативі Галичини». Здебільшого від військових.

Поруч – колекція картин, декотрі – від відомих художників. Є роботи від бойової медикині, яка після повернення з фронту почала малювати, це стало її психотерапією. Всіх їх можна придбати.

Часом люди приносять свої картини, мовляв, «візьміть, може, продасте десь на ярмарку».

«Відверто кажучи, ті роботи далеко не завжди мають художню цінність, – говорить Людмила Лінник. – Нікого не хочемо цим образити, але такі речі складно реалізувати. Наприклад, вишиті бісером по схемах картини – гарні, акуратні, але їх ніхто не хоче купувати. Буває, декотрі художники ніяк не можуть продати якусь свою картину і віддають на благодійність – нам. Але це так не працює. Якщо картина не торкає людей, її не куплять навіть заради благодійної мети».

Іноді майстри пробують збути якісь свої вироби, які вже роками у них залежалися вдома: прикраси, декор тощо. Волонтери намагаються делікатно пояснювати, що особливість їхньої крамнички – в авторських роботах зі змістом, які зачіпають своєю цінністю, унікальністю, особливістю. Тут стараються, аби товари відповідали певному рівню.

«Наприклад, якщо це свічка, то вона має бути класна, з якісного матеріалу. І так з усім, – продовжує Людмила Лінник. – Аби людина купила і мала від того задоволення». 

Можна навіть дітям

У крамниці представлена серія виробів з воску. Почалося з того, що Леся Качурова вже давно виготовляла бальзами для губ з натурального бджолиного воску, оливкової олії найвищої якості і натуральних ефірних олій. Навчилася в професійного хіміка-косметолога. Спершу робила для бійців на фронт, які мали постійні проблеми з обвітреними губами. З часом матеріали стрімко подорожчали, тому вирішила спробувати продавати, а за виручені кошти продовжити виготовляти для воїнів. 

Далі почала робити свічки з того ж таки натурального бджолиного воску, який здебільшого дарують пасічники.

«Такі свічки, на відміну від парафінових, не мають шкідливого впливу на організм, – пояснює волонтерка. – Ще й пахнуть медом. Горять довго».

Любителям пахощів удома сподобаються ароматичні саше, які Леся Качурова також створює  з воску.

Для релаксу волонтери пропонують бомбочки для ванни, які так само роблять власноруч. Є різні кольори, форми і аромати. Теж лише з натуральних складників.

«Наші бомбочки коштують дорожче, ніж у супермаркеті, але вони гіпоалергенні на сто відсотків, – каже Людмила Лінник. – Дуже гарно шиплять і піняться. Ванна кімната наповнюється ненав’язливими природними пахощами: полуниця, диня, лаванда, кавун… Не зафарбовують ні шкіру, ні ванну. Можна навіть маленьким діткам. Мої діти щоразу чекають, аби у мене не вдалися формою хоч кілька бомбочок – одразу мчать з ними купатися».

У крамничці є дуже багато шоперів з різними принтами. Зокрема із зображенням картин відомих франківських художників, звісно ж, за погодження із авторами. Частину шоперів волонтери власноруч розмальовують водостійкими фарбами, тому їх можна прати і прасувати. Служать роками, не облазять і не тріскаються. Натхнення волонтери шукають в інтернеті. Найбільше люди полюбляють принти із котиками.

Родзинкою крамнички стали дощовиці – музичні інструменти, виготовлені із висохлого стебла борщівника. Імітують звуки дощу, вітру, річки, хвиль. Дощовиці відомі з давніх часів. Кажуть, їх використовували африканські шамани, щоб викликати дощ. Зараз цей інструмент беруть для музики, медитації, реабілітації тощо.

«На батьківщині цей інструмент виготовляли зі стебла бамбука чи кактуса, – розповідає Людмила Лінник. – В Україні найліпше підходить борщівник, він порожній всередині. Але всі знають, наскільки ця рослина отруйна. Тому треба зривати не раніше жовтня».

Далі стебло проходить певну підготовку і тоді його наповнюють сумішшю сипучих компонентів. Яких саме – волонтери не кажуть, це секрет. 

Якісне і цікаве

Загалом попит на товари, що в крамничці, залежить від сезону. Взимку купують багато календарів, снудів, шарфів. Весною і влітку – шопери, прикраси. Завжди продаються картини, сувеніри, свічки. Перші пів року-рік після вторгнення надзвичайно популярні були гільзи. Тепер люди не дуже хочуть мілітарних сувенірів, подарунків з воєнною тематикою. Зараз більш актуальні максимально практичні речі.

Ціни в крамниці – доступні: від ста гривень. Найдорожчі – картини знаних художників, їхня вартість може сягати 10-20 тисяч гривень. А також гільза, розмальована івано-франківським реставратором Валерієм Твердохлібом.  

Половина грошей, які вдається збирати волонтерам для війська – це донати, решта – дохід від крамнички. Переглянути асортимент і придбати можна онлайн, або ж особисто зайти у гості – на вул. Вовчинецькій, 121

«Все, що ми маємо тут – якісне і цікаве, – кажуть волонтери, – але головне – воно рятує від русні».

 

Наталя МОСТОВА