Ось уже майже рік часу, як у Брошнів-Осадському ліцеї випікають різноманітні смаколики для військових ЗСУ. Цим займається волонтерська організація “Шкільний батальйон”, яку очолює шкільний бібліотекар Вікторія Лагойда, повідомляє “Галицький кореспондент”.

“З 25 лютого минулого року ми розпочали свою діяльність, – розповіла “Галицькому кореспонденту” п. Вікторія. – Спочатку ми плели сітки, а згодом діти перейшли на дистанційне навчання і ми почали випікати печиво на фронт. У ліцеї є всі умови для нашої праці – зручне приміщення та обладнання”.

Вікторія Лагойда ділиться, що це командна робота і без допомоги її однодумців одна вона б не впоралася. Каже, що її помічниці, то справжні фанатки своєї справи. На місяць у “Шкільного батальйону” лише 2-3 дні вихідних, решту часу праця виключно на кухні. Відрадно, що до колективної роботи долучилися дівчата-переселенки, які тимчасово проживають у Брошневі-Осаді.

Оскільки до волонтерок-пекарок приїздить голова Сєвєродонецької РДА, то багато печива передають на фронт саме ним.

“Намагаємося пекти таке, щоб довго стояло, – каже Вікторія Лагойда. – Це рогалики, пряники, тістечка горіхові, шоколадні, кокосові, конвертики з начинками. Якщо знаємо, що печиво доїде швидко, то печемо дріжджові пиріжки з маком чи повидлом. Все залежить, в яку точку йде відправка. Зараз робота залежить і від подачі світла. Якщо по графіку його подадуть на 2 години, то печемо лише півтори, бо піч треба добре нагріти. Потім сходимося ввечері і продовжуємо роботу”.

Чоловіки волонтерок крутять картон на окопні свічки і заливають їх. Ще одні дівчата плетуть сітки, на які командно всі нарізають тканину. Інші – в’яжуть теплі шкарпетки. Є робота і для найменших – дітей, які розмальовують картинки для військовослужбовців.

Пані Вікторія розповіла про кумедне печиво, яке назвали жуком-москалоїдом Карпатським. Хлопцям поїдання такого печива у кумедній формі зайшло саме чи не найбільше. Жінки-волонтерки переконані, що військовим також треба емоційної розрядки. З лінії фронту “Шкільному батальйону” часто передають подяки від військових. Як кажуть “сміємося – значить не здаємося, і віримо, що Перемога вже близько”.

Мар’яна ЛОКАТИР

Також читайте, що прикарпатки сплели і передали на фронт 318 пар шерстяних шкарпеток