Михайло був відважним, підтримував побратимів, понад усе хотів перемоги, миру та спокою на рідній землі.
Про це пишуть на сторінці Бурштинської міської ради.
Сьогодні, 8 листопада, у селі Діброва, де цього дня також відзначають храмовий празник, відбулося урочисте відкриття та освячення пам’ятної стели загиблому Герою Михайлу Вінтоняку, який до останнього подиху стояв на захисті нашої Батьківщини.
9 листопада Михайлові виповнився б 31 рік. Та не судилося, йому назавжди буде 30. Ювілей святкував в окопах, а вже через місяць родина отримала страшну звістку про його смерть.
Михайло Вінтоняк народився 9 листопада 1993 року в селі Липовиця Рожнятівського району. Пізніше сім’я переїхала в Діброву. Зростав добрим, веселим, господарським хлопчаком у багатодітній родині. Смерть батька, коли Михайлові було всього 5 років, змусила хлопця швидше подорослішати, брати на себе чимало обов’язків. Шкільні роки пройшли спершу в Дібрівській, а згодом в Саринківській школі.
Професійну освіту здобув у Івано-Франківському будівельному ліцеї. У 2016 році був призваний на строкову службу. Згодом працював слюсарем з виготовлення трубопроводів.
Війна змінила плани.
15 травня 2023 року був мобілізований до лав ЗСУ, служив у 24 бригаді ОМБР на Бахмутському напрямку. Зв’язок з родиною, друзями, а особливо мамина підтримка давали сили вистояти в цій нелегкій боротьбі з ворогом.
4 грудня 2023 року на Донеччині, Бахмутського району у населеному пункті Північне внаслідок вибуху та поранень, несумісних із життям, Михайло пішов з життя. Його смерть стала важкою втратою для родини та громади.
“Пам’ятна стела, встановлена на честь Героя, буде нагадувати нам про його самовідданість та службу Україні, а також про те, що наша сила в єдності та пам’яті про тих, хто поклав своє життя за свободу і незалежність”, – підкреслюють в дописі.
Здається, до Івано-Франківська поволі наближається відчуття Різдва. Бо ходиш між отими вогниками, штучними гілками, величезними псевдопряничними чоловічками і не розумієш, чому оте все має викликати у тебе відчуття радости та магії Різдва. У часи війни воно все швидше викликає роздратування і нерозуміння: нащо? Але добре, що є митці, які знають і відчувають, що справжнє Різдво
Коли Вові в роті охорони сказали, що їх будуть забирати в Черкаси для формування нового батальйону, то я попросила, щоб він навчив мене працювати мотокосою та бензопилою. Ми завжди все робили разом Кілька років тому ми вирішили зайнятися господарством. Розвели кролів, нутрій, качок-шипунів. Ну, й звісно, свині, кури. Це шалений обсяг роботи, але нас то
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного