Нефрологи зарадили пацієнтці з рідкісною недугою.
Важка хвороба спіткала 65-річну Олесю Поритко зненацька.
У квітні минулого року жителька Рогатинщини опинилася в районній лікарні з альвеолярним набряком легень. Після двох тижнів лікування стан пацієнтки покращився, її виписали додому, але восени недуга повернулася знову, розповідають на сторінці ОКЛ.
За словами пані Олесі, загальну слабість відчувала постійно, особливо в ногах, колінах і в суглобах, які боліли так, що вночі не могла заснути.
“Півроку практично не спала, все думала, що минеться, тому по медичну допомогу звернулася лише тоді, коли вже не могла дихати”, – розповідає жінка.
Після госпіталізації вдруге у Рогатині її лікували від набряку легень та анемії важкого ступеня. Аналіз показав дуже низький рівень гемоглобіну – 51-56 г/літр (при нормі 120-140 г/л). Крім того, виявили порушення функції нирок. Уже після цього скерували жінку на консультацію до нефролога в обласну клінічну лікарню.
Тут оперативно діагностували мікроскопічний поліангіїт. Це – рідкісне автоімунне захворювання, при якому відбувається паралельне враження легень і нирок.
“Людина при цій хворобі відчуває постійну загальну слабкість за рахунок ураження мікроскопічних судин декількох органів та важкого ступеня анемії “, – пояснюють у відділенні нефрології.
За словами завідувачки відділення Мар’яни Лесів, статика свідчить про те, що трапляється 13-20 випадків на мільйон населення. У нашій області за рік виявляють приблизно один такий випадок. І дуже часто у людей старшого віку.
Найнебезпечнішим для 65-річної пацієнтки було прогресуюче порушення функції нирок. Його швидко виявили завдяки біопсії, яку проводить сама завідувачка Мар’яна Лесів. До слова, наша область – одна з небагатьох в Україні, де роблять патоморфологічну біопсію нирки, що гарантує 100% постановки діагнозу.
“Лягла пацієнтка у вівторок, в середу зробили біопсію нирки, а в четвер почали лікувати. Бо це діагноз серйозний – швидкопрогресуючий гломерулонефрит. За хворобу пані Олесі ми взялися за найсучаснішими протоколами лікування. Це – патогенетичне лікування: гормони (глюкокортикостироїди) плюс цитостатики і обмінний плазмаферез”, – розповідає лікарка Наталія Вівчар.
А заввідділення додає:
“Це тяжке лікування. Проте вже маємо позитивний ефект, – фунція нирки починає відновлюватися. Є шанс завести нашу хвору в ремісію”.
Сама ж пані Олеся каже, що почувається набагато краще, щиро вдячна лікарям за допомогу й дуже хоче повернутися до звичних господарських справ вдома, до дітей і внуків.