В Івано-Франківську хочуть встановити пам’ятник першій у світі жінці-офіцеру Олені Степанів.

З такою ініціативою виступила громадська організація “Союз українок”. Кошти на втілення цієї ідеї союзянки збиратимуть самотужки – потрібно 150 тисяч гривень.

Пам’ятник буде виконаний із темно-зеленого граніту, адже форма Українських Січових Стрільців була саме зеленого кольору. Ескіз пам’ятника розробив скульптор Богдан Гладкий. Історики запевняють, що це буде визначний монумент, адже на Прикарпатті майже немає пам’ятників, присвячених видатним українкам.

Читайте також: Історія кожного: у Франківську видали пам’ятну книгу про сучасних героїв

“Силі духу Олени Степанів може позаздрити будь-який чоловік. Якось вона перебувала в бою, і командири її підрозділу зазнали поранень. Олена залишилась командиром найвищого рангу – і зуміла підняти свою сотню вояків легіону УСС до атаки, зумівши відбити наступ ворога”, – розповідає Ярослав Коретчук, директор Музею визвольної боротьби ім. Степана Бандери.

Пам’ятник Олені Степанів планують розмістити поруч зі школою №7 в Івано-Франківську, на вулиці Грушевського.

Відеосюжет: Канал 402

Довідково:

Олена Степанів народилася в сім’ї священика о. Івана Степаніва, який був ініціатором створення читальні товариства «Просвіта» у рідному селі Вишнівчик, що на Перемишлянщині. З 1910 року навчається у семінарії Українського педагогічного товариства, вступає до організації «Пласт». Після закінчення семінарії розпочинає навчання на філософському факультеті університету, студіює історію та географію.

У студентські роки бере активну участь у діяльності товариства «Сокіл», очолює його першу жіночу чоту у Львові.

Будучи активною учасницею січово-стрілецького руху та співзасновницею товариства «Січові стрільці-ІІ», закликає жінок брати активну участь у громадському, політичному та військовому житті, стає провідницею жіночої чоти.

В 1914-му – входить до складу Комітету об’єднаних стрілецьких товариств та виїжджає на фронт як командир жіночої чоти Українських Січових Стрільців.

Олена Степанів була учасницею Карпатської воєнної кампанії, брала участь у битві під Комарниками, відзначилася відвагою у боях за гору Маківку, згодом стала хорунжою.

29 травня 1915 року, під час бою під Лисовичами, що на Болехівщині – потрапляє до російського полону та до 1917 – як військовополонена перебуває у Ташкенті.

Після повернення до Галичини стає однією із організаторів Листопадового Чину, бере активну участь в українсько-польській війні 1918-1919 років.

Займає посаду Референта преси в Державному секретаріаті закордонних справ ЗУНР, пресового референта Міністерства закордонних справ УНР у Кам’янці-Подільському.

Впродовж 1919-1921 років Олена Степанів навчається у Віденському університеті, захищає докторську дисертацію. З 1922 року викладає історію та географію у Львівській гімназії сестер-василіянок та Львівському таємному українському університеті. З 1945 року і до арешту в 1949 займає посаду доцента Львівського університету.

20 грудня 1949 року Олену Степанів знову арештовують та відправляють до мордовських таборів. Після звільнення за станом здоров’я в 1956 році повертається до рідного Львова. Померла Олена Степанів 11 липня 1963 року у віці 70-ти років.