Срібна призерка Олімпійських ігор у Сіднеї Катерина Дубровіна має намір продовжити таку реабілітацію для військових. 

Катерина Дубровіна переїхала до Івано-Франківська з Харкова й почала розвивати у місті лучний спорт: на базі обласної дитячо-юнацької спортивної школи відкрили безоплатне відділення стрільби з лука і планують створити збірну Івано-Франківська, розповідає “Суспільне”. 

“У Франківську ми проводимо з Національним олімпійським комітетом олімпійські уроки, — розповідає Катерина Дубровіна. — І якщо ми проводимо для ліцеїв чи коледжів, то чому не провести для наших військових. Хочеться, щоб вони відчували себе потрібними, знали, що ми їх любимо й цінуємо”.

Тому й вирішили організувати воїнам такий день спорту, щоб вони змогли вийти з лікарняних стін і отримати гарні емоції.

“Якщо хлопцям сподобалося, ми готові щотижня приїжджати, — каже інструкторка. — Я бачу, що вони гарно стріляють”.

33-річний військовий Микола Корнелюк виїхав на лікарняне подвір’я в колісному кріслі. Обидві його ноги поранені, на тілі — сліди від опіків. У липні 2023 російські військові підірвали броньовану бойову машину, в якій він був з побратимами й дивом вижив.

Реабілітація лучним спортом, за свідченням Миколи, допомогла розвантажитися: “година — хоп — і злетіла”.

“Нас вчили, як правильно прицілитися: не має бути сторонніх рухів, повинна бути одна лінія руки й стріли. На словах ніби легко, насправді нічого легкого немає, але цікаво, своєрідно, ні на що не схоже”, — розповідає Микола Корнелюк.

Військовий Олег Маланський порівнює лук з автоматом. Чоловік каже, що “пристрілювався” так само:

“Коли ти автомат пристрілюєш — робиш по п’ять вистрілів. Потім ідеш, перевіряєш, яка кучність, куди летить — і автомат налаштовуєш. Приблизно це так само. Ти перший раз стріляєш, потім налаштовуєшся, дивишся, куди: вище-нижче-вбік – і потім починаєш влучати, коли розумієш, як воно стріляє”.

Тож воїну вдалося двічі збити всі повітряні кульки, по яких стріляли. У Франківську Олегу Маланському роблять протезування. До обласної клінічної лікарні воїна привезли з ампутованою ногою. Олег каже, що стрільба з лука “дуже підіймає настрій”.

Зі слів Катерини Дубровіної, для занять з військовими привезли спеціальний складаний щит, що поміщається в авто, навчальні стріли й справжній спортивний лук. Стріляти вчили з відстані 7-9 м, у той час, як спортсмени стріляють з 70 м улітку на стадіоні, й з 18 м узимку в спортзалі.

“Здається, що такого стріляти із 7 м, я зараз на 50 відійду — і в мене буде все виходити. Але треба знати техніку стрільби, вміти прицілюватися, — пояснює Катерина. — Треба відстріляти кілька сотень або й тисяч разів і тоді відходити на більшу відстань”.

Спортсменка каже, що стрільба з лука це насправді — не дірочки в мішені, а велика праця, суперконцентрація, вміння заспокоїтися і вцілити в десятку, коли дуже потрібно.

“Це — своя філософія життя, це — спокій. Бо стрільба з лука — це не перетягування заліза. Це про тонкі м’язові відчуття. І коли ти розібрався в цьому, то отримуєш велике задоволення від пострілу. А влучання — це ще одне задоволення”.

Катерина сподівається, що військові, які спробували постріляти з лука, закохаються у цей спорт. Це їх мотивуватиме досягати результату, а, отже, бути більш психологічно зібраними, концентрованими, спокійнішими. Тренерка каже, що схожий досвід вже є: харків’яни-лучники, що переїхали до Хмельницького, також проводять там реабілітацію для воїнів.

Олімпійська призерка Катерина Дубровіна говорить, що хотіла б організувати збірну військових з інвалідністю й брати участь у змаганнях.

Читайте також: Бійці з Франківщини отримали відзнаку президента “За оборону України”