11 лютого в Івано-Франківську в антикафе “Станція” Христина Сирова презентувала свою збірку “Рефлексія знеболюючого”. Це вже третя проба пера Бурштинської поетеси.
Збірка є дуже символічною, адже стала ліками для душі самої авторки. Доля розпорядилась так, що життєвий шлях Христини був не простим. Або ж як каже сама дівчина: “Життя просто підкинуло мені такий сценарій, і я відчуваю себе актрисою”.
На жаль, через стан здоров’я дівчина позбавлена можливості ходити. Проте у неї і на це завжди знайдеться весела відмовка: “Краще бути на колесах, ніж на “кальосах”. Вона навчилась приймати свій біль, і роздумуючи над його призначенням вважає, що без болю не було б ні мудрості, ні краси. Припускає, що можливо, якби вона могла ходити, то не почала б писати, а біль не надихав би на такі проникливі і багатогранні вірші.
В творчості Христина знайшла своє знеболююче, а кожне написане слово – пігулка для душі. “Нещастя, як дощ. Це просто період. Адже і дощ колись закінчиться, а після нього часто можна побачити веселку”, – не втрачаючи ентузіазму каже Христина.
Поетеса зачитувала свої вірші під відео і музику гурту “The Piano Guys” та розповіла про близький дебют книги “Бачу сни”, яку писала разом з письменником Тарасом Квітиком.
Атмосфера презентації була неформальною і саме це дозволило слухачам поринути в справжнє “ельдорадо” для душі і проникнутися почуттями письменниці.
Владика Ірина
Нестерук Ольга