В Івано-Франківську волонтери ініціювали збір коштів для переобладнання вбиралень в обласній лікарні у відділеннях, де лікуються військові.

В такій інклюзивній вбиральні все облаштовано так, що людина, яка пересувається за допомогою крісла колісного чи з апаратом Ілізарова, може сама скористатися туалетом або душем, пише Галицький кореспондент.

Безбар’єрність – повага

Волонтери наголошують – безбар’єрність має бути важливим елементом поваги до травмованих ветеранів війни, зокрема і в лікарняному побуті.

Загалом чи не у всіх лікарнях України безбар’єрність потребує суттєвого доопрацювання, адже елементарний похід у туалет чи душ стає викликом і для військових, і для їхніх рідних. У вбиральню не може навіть заїхати крісло колісне. Але справа не тільки у високих порогах. Будь-яке похитування крісла колісного може бути вкрай небажаним для фізичного стану пораненого бійця. Також часто в руках військового перебиті нерви, атрофовані м’язи, тобто нема навіть на що опиратися. Тому в багатьох випадках потрібні вбиральні ще й із сенсорними кнопками. До прикладу, голосовим викликом можна активувати потрібну дію: злити воду, підігріти воду, опустити кришку унітаза тощо.

«Писати в соцмережах «Слава героям!» – це, звісно, добре, але значно важливіше ще й щось робити для цього. Коли поранений воїн не може самотужки забезпечити собі базові потреби, то він почувається не прославленим, а приниженим, -– каже комунікаційниця обласної лікарні Надія Шегда. – Фізично ці хлопці звикли долати немалі труднощі і почуватися міцними, та коли після поранення вони не можуть самі собі дати раду в елементарному побуті, це дуже знесилює емоційно і руйнує мотивацію, на якій військовий, можливо, і тримався».

Якщо поруч немає рідних, наприклад, коли воїн прибув з іншої області, то це ще більше ускладнює ситуацію. Тоді він щоразу мусить кликати когось із медперсоналу.

Не втрачати гідність

Військовослужбовець Станіслав ділиться, що не приймав душ самотужки ще з моменту поранення, тобто більше пів року, і це його мрія. Навіть, коли вже став трохи мобільним, не може цього зробити, тому що десь ванна, десь поріжки, немає поручнів, аби за щось вхопитися.

«З цим трохи біда, і було б дуже круто це змінити, – продовжує боєць. – Це підіймає самооцінку. Військові зазвичай нічого ні в кого не просять, щоб нібито не втратити гідність, хоча це зовсім не так. Але такі речі дуже важливі. Я звертаюся до кожного українця: допоможіть усунути ці бар’єри, щоб ми не втрачали гідність, навіть якщо це просто в нашій голові».

Орієнтовна вартість переобладнання однієї вбиральні – 300 тисяч гривень. Все залежить від розмірів кімнати і облаштування. Поки ціль – переобладнати п’ять вбиралень у кількох відділеннях: опікове, травматологія, судинна хірургія, торакальна хірургія.

Як зазначає Надія Шегда, до волонтерської ініціативи, можливо, матиме змогу долучитися і сама лікарня. У випадках, якщо будуть бюджетні витрати, які заклад за статутними документами зможе покривати.

«Коли довго лежиш і пересуваєшся на інвалідному кріслі,  –  це пригнічує, – каже ветеран Ігор Козак. – Коли робиш щось самостійно, – це пришвидшує процес реабілітації. Коли замість туалету доводиться користуватися допоміжними ємностями, оскільки доступність нереальна, то це важко. Коли  швидкими темпами зводяться будинки, і там роблять інклюзію, ресурси для цього знаходяться. Чомусь у лікарнях це зробити наразі складно. Чому?».

Ярмарок стартував

В рамках збору коштів у неділю, 5 січня, в Івано-Франківську в Палаці Потоцьких стартував благодійний ярмарок, який триватиме до 19.00. Франківські, львівські та київські бренди презентують свою продукцію, зокрема, одяг, ювелірні вироби, декор, їжу. Також свою продукцію представляють ветеранські бізнеси. Окрім цього, будуть виступи колективів, розмови про інклюзію та безбар’єрність, читання поезії військовими, благодійний аукціон.

  

Ярмарок організовують школярі та студенти, волонтери простору МріяДія. Серед співорганізаторів: молодіжна спільнота «Орієнтир» і рух «Впливове покоління».

«У нас чимало поранених військових. Місто не готове прийняти їх. Бар’єрів надто багато, -каже ініціатор та співкоординатор події одинадцятикласник Дмитро Мануляк. – Ми це бачимо. І ми би хотіли допомагати шось змінювати в цьому плані. Після однієї з робочих груп волонтерів, які працюють над  розвитком простору для захисників на базі обласної лікарні, ми прийняли рішення робити ярмарок у середмісті. Щоби якомога більше людей могли дізнатися про те, з якими проблемними питаннями зустрічаються наші захисники».

Для охочих долучитися до збору – посилання на банку.